Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 135
  • Ескіз
    Документ
    Принцип обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 175-178, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721
    Визначено сутність принципу обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві. Констатовано, що право на судовий захист включає не лише постановлення та оголошення судом рішення, а й своєчасне його виконання. Усунення наслідків порушення суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів та їх поновлення є одним із найважливіших завдань правосуддя. Своєчасне й повне виконання судових рішень гарантує здійснення суб’єктивних прав, визнаних судовим рішенням, і виконання юридичних обов’язків, що підтверджені ним. Завершення процесу судового захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу відбувається лише у випадках їх реального поновлення шляхом примусового виконання судового рішення, що здійснюється у виконавчому провадженні. Доведено, що принцип обов’язковості судових рішень у цивільному судочинстві має застосовуватися з урахуванням ЄКПЛ і практики ЄСПЛ. Зокрема, ЄСПЛ наполягає на неабиякій важливості такої властивості судового рішення, що набрало законної сили (res judicata), як можливість і реальна забезпеченість з боку держави його фактичного виконання.
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародні правові стандарти у сфері реалізації принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 3. - С. 200-204, 2023) Тімонов, А. І.; Timonov, A. I.
    Зазначено, що надання принципу гласності судового розгляду статусу конституційної норми, що розкриває основні засади судочинства, свідчить як про високий ступінь демократизації суспільства в цілому, так і про надання широкої можливості учасникам судового процесу обстоювати свої права й інтереси. Наголошено, що вимоги міжнародного права з проблематики прав людини, мають бути основою для розробки національного законодавства, яке визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загалом і реалізацію принципу гласності та відкритості цивільного судочинства зокрема. Висвітлено підходи Європейського суду з прав людини до розуміння окремих положень змісту принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві. Проаналізовано роль судової практики Європейського суду з прав людини у становленні та процесі впровадження стандартів захисту прав і свобод людини у сфері реалізації принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві.
  • Ескіз
    Документ
    Розподіл обов’язків з доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 1. - С. 171-179, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Сліпченко, О. І.; Slipchenko, O. I.
    Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в цивільному судочинстві України. Підкреслено відсутність законодавчого закріплення презумпції наявності моральної (немайнової) шкоди законодавством. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач. Позивач має також обов’язково обґрунтовувати свою вимогу про наявність моральної шкоди відповідними доказами. Визнано законодавче закріплення наявності презумпції моральної (немайнової) шкоди в окремих категоріях справ.
  • Ескіз
    Документ
    Основні положення досудового порядку врегулювання спору в судовому процесі
    (Право і суспільство. - 2020. - № 2, ч. 1. - С. 195-200, 2020) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721
    Проаналізовано сутність інституту досудового порядку врегулювання спору в судовому процесі. Констатовано, що можливість звернення особи до сторони, яка є порушником прав, свобод чи інтересів, з метою вирішити претензії, що виникли у неї до кредитора, і становить найголовніше значення обов’язкового досудового врегулювання спорів. Вирішуючи таким чином спір, позивач охороняє й інтереси відповідача. Отже, якщо вони внаслідок обов’язкового досудового врегулювання у добровільному порядку вирішать розбіжності, то відповідача буде позбавлено непередбачених додаткових судових витрат – у разі, якщо спір буде передано на розгляд суду.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України
    (Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 68-76, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721
    Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України. Зазначено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ та конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.
  • Ескіз
    Документ
    Судовий захист законних інтересів фізичних осіб при примусовому наданні медичної допомоги [: монографія]
    (Харків : Ніка Нова, 2012. – 278 с., 2012) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Погребняк, О. С.; Pohrebniak, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3863-5530
    В монографії проаналізовані міжнародні стандарти, практики Європейського суду з прав людини, національних нормативних актів і практики їх застосування та рекомендації щодо ефективнішого впровадження найкращих практик в українське правозастосування щодо судового захисту прав осіб, до яких застосовується медична допомога в примусовому порядку, що сприятиме захистові прав людини у сфері охорони здоров’я й утвердженню принципу верховенства права.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про визначення понять «спосіб захисту» та «предмет позову»
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 167-169, 2016) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; Ткаченко, Є. Ю.; Tkachenko, Ye. Yu.
    Розглянуто питання розуміння змісту понять «предмет позову», «способи захисту прав», здійснено правову кваліфікацію у цивільних справах, досліджено категорії інтересу.
  • Ескіз
    Документ
    Достатність доказів у цивільному процесі
    (Теорія та практика сучасної юриспруденції : матеріали ХХІV наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 трав. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 486-488, 2020) Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987X; Ніколаєв, М. В.; Nikolaiev, M. V.
    Зазначено, що достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тобто, в основу покладено суб’єктивний критерій оцінки достатності доказів судом, що не завжди позитивно впливає на ефективність судового розгляду. Наголошено, що в аспекті удосконалення критеріїв достатності доказів при здійсненні їх оцінки судом задля встановлення обставин справи заслуговує на увагу досвід правових систем країн загального права у застосуванні стандартів доказування, що умовно та з певними застереженнями можна розглядати в якості об’єктивного критерію достатності доказів.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття доказів та засобів доказування в сучасному цивільному процесуальному праві України
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 1. - С. 113-117, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721
    Розглянуто існуючі в науці цивільного процесуального права України доктринальні підходи до визначення поняття доказів у їх співвідношенні із засобами доказування. Доведено, що на законодавчому рівні також відсутній єдиний підхід у визначенні поняття доказів і його співвідношення із засобами доказування. Зокрема, на відміну від ЦПК України, ГПК України та КАС України, які розрізнюють поняття доказів та засобів доказування, нормами матеріального права засоби доказування визначені як докази. Підкреслено існування взаємного впливу доказів і засобів доказування. Ці категорії процесуального права співвідносяться як зміст і форма його фіксації, що органічно поєднані між собою.
  • Ескіз
    Документ
    Problems of a written survey of interested persons as witnesses in the civil process of Ukraine
    (Visegrad journal on human rights. – 2019. – № 6 (Vol. 3). – P. 166-170, 2019) Sapeiko, L. V.; Сапейко, Л. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6911-8283
    Розглянуто процедуру письмового опитування учасників справи як свідків. Виявлено проблеми такої процедури та запропоновано шляхи реформування цивільного процесуального законодавства України щодо окресленого правового питання.