Історія. Наука. Культура (History. Science. Culture)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/83
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Публікація Боротьба ОУН УПА на Сумщині у 1941-1949 роках: неупереджений погляд(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 225-228, 2024) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія ДемиденкоВідзначено, що документи Державного архіву Сумської області засвідчують, що окремі загони Української Повстанської Армії, керовані основним проводом з центру, діяли на території Сумської області з 1943 року до 1949 року. Підкреслено, що основою об’єктивного висвітлення історичних подій мають завжди бути першоджерела, бо без них історія змінюватиметься в залежності від пануючої ідеології.Публікація Вплив національної культури на формування національної ідентичності у глобалізованому світі(Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти : матеріали VІІІ Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Дніпро, 15 берез. 2024 р.) : у 2-х ч. – Дніпро : ДДУВС, 2024. – Ч. ІІ. – С. 699-701, 2024) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія ДемиденкоЗазначено, що популяризація культурних надбань, народних культурних традицій є основою формування національної самосвідомості та національної ідентичності, найкоротшим і найтолерантнішим шляхом до пробудження всього національного. В основі культурної глобалізації має бути не принцип об’єднання культурно строкатого світу до «правильних» стандартів, а принцип збереження різних субкультур.Документ Соціально-політичні погляди Володимира Винниченка (1880–1951), першого голови уряду УНР(Українська національна революція 1917–1921 рр. – досвід та уроки боротьби за державність : Всеукр. наук. форум, присвяч. 100-й річниці завершення Української національної революції (м. Харків, 25 листоп. 2021 р.). – Харків: ХНУРЕ, 2021. – С. 32-33, 2021) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.Розглянуто соціально-політичні погляди Володимира Винниченка, одного із авторів чотирьох універсалів та інших конституційних і політичних документів Центральної Ради, натхненника усіх селянських, військових та робітничих з’їздів 1917 року, який активно відстоював ідею широкої автономії у складі демократичної федеративної Росії. В. Винниченко переконливо зазначав, що для того, щоб зробити життя справедливим і рівноправним, необхідно змінити у першу чергу людину – її мораль, психіку, побут, родинні стосунки і навіть систему харчування.Публікація Поняття та класифікація методів здійснення наукових досліджень(Європейські перспективи. - 2023. - № 2. - С. 198-202, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія ДемиденкоПроаналіовано ключові методи наукових досліджень, надано їм характеристику та здійснено їх класифікацію. Розглянуто сутність поняття «метод», узагальнено наукові думки з приводу тлумачення поняття «метод наукових досліджень». Виокремлено наступні класифікаційні ознаки методів наукових досліджень: емпіричні методи; теоретичні методи; компаративні методи; методи системного аналізу; історичні методи; кількісні методи; квалітативні методи.Публікація Проблеми організації партизанського руху у рядах міліції Сумщини на початку радянсько-німецької війни 1941–1945 рр.: неупереджений погляд(Сіверщина в історії України. - 2023. - Вип. 16. - С. 142-146, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія ДемиденкоРозглянуто питання організації партизанського руху у рядах працівників правоохоронних структур Сумщини у період радянсько-німецької війни 1941–1945 рр. Проаналізовано причини гальмування організації партизанського супротиву через зраду партійного керівництва на місцях. Висвітлено героїчний вклад окремих міліціонерів у боротьбу з німецькми загарбниками. У дослідженні використано методи джерелознавчого та архівознавчого аналізу. Хронологічні межі дослідження охоплюють роки окупації Сумщини німецьким загарбниками у період Другої світової війни, а саме –1941–1943 рр.Публікація До характеристики принципів здійснення наукових досліджень(Право.ua. - 2023. - № 3. - С. 189-193, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія ДемиденкоЗ’ясовано, що принципи наукових досліджень являють собою вихідні начала, відправні ідеї, які лежать в основі здійснення науководослідної діяльності. Саме вони визначають вектори та подальші перспективи проведення наукової роботи, незалежно від того, про яку сферу суспільного знання йдеться. Виокремлено та надано характеристику наступним ключовим принципам наукових досліджень: емпіричність, об’єктивність, реплікованість, систематичність, універсальність, системність, обґрунтованість, критичність, етичність. Узагальнено, що принципи наукових досліджень визначають вимоги до наукового методу, етичних стандартів, об’єктивності, достовірності, повторюваності, систематичності та перевірки результатів дослідження. Вони сприяють забезпеченню якісного наукового підходу, розширенню знань, виявленню нових фактів та розумінню явищ у відповідній науковій галузі.Публікація Участь співробітників органів правопорядку у партизанській боротьбі під час Другої світової війни (на матеріалах Сумської області України)(Modern education using the latest technologies: The 2th International scientific and practical conference ( Lisbon, Portugal, January 17 - 20, 2023). - Lisbon, 2023. - P. 90-93, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Муха, Д. І.; Mukha, D. I.; Надія ДемиденкоПроведено історичний аналіз діяльності співробітників міліції у партизанській боротьбі на теренах Сумщини у 1941- 1943 рр., введено до наукового обігу нові документи, які об’єктивно висвітлюють проблеми формування партизанських загонів у Сумській області на перших етапах війни.Документ Климент Квітка (1880-1953) – видатний етнограф, педагог, громадський діяч, "друг ідей" Лесі Українки(Історія науки і біографістика. - 2021. - № 4. - C. 56-71, 2021) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Висвітлено діяльність етнографа, культурно-громадського діяча, педагога Климента Квітки (1880-1953). Акцентовано увагу на вагомих результатах його науково-дослідницької роботи як етнографа, музикознавця-фольклориста, який зібрав і систематизував понад шість тисяч українських, білоруських, російських народних пісень. Записав, активно використовуючи новітні тогочасні технічні засоби, голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців, зберігши їх для наступних поколінь. Разом з Лесею Українкою активно займався вивченням і збереженням самобутньої творчості кобзарів. Климент Квітка написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, створив низку навчальних і методичних посібників. Наукова діяльність Климента Квітки забезпечила піднесення української фольклористики на небачений до того часу високий рівень. Климент Квітка підкреслював, що народознавство має стати державною справою.Документ Творча спадщина історика, краєзнавця, етнографа, дисидента Бориса Ткаченка: проблеми минувшини і сьогодення(Історія науки і біографістика. - 2022. - № 4. - C. 120-138, 2022) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Висвітлено діяльність історика, етнографа, культурно-громадського діяча Бориса Івановича Ткаченка, автора 11 книг – оригінальних досліджень з найрезонансніших і найболючіших тем української історії. Констатовано, що перші праці автора – агронома й історика за фахом – присвячені передовим методам господарювання на землі, включаючи екологічні фактори як головні для збереження земельних ресурсів. Акцентовано на вагомих результатах науково-дослідницької роботи Б. Ткаченка про репресії радянської влади в Україні у 30-х рр. ХХ ст. Проаналізовано його книгу «Під чорним тавром», яка стала першою, виданою в Україні, що розкривала злочини Голодомору 1932-1933 рр. як на основі архівних джерел, так і спогадів очевидців. Відзначено вагомий внесок Б. Ткаченка у розвиток краєзнавства та фольклористики. Науковцю вдалося дослідити факти, що стосуються життя і побуду окремих територій України, починаючи від часів її заселення, відтак збагатити збіднене уявлення про явища і події вітчизняної історії.Документ Морально-релігійні засади православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства (1889–1929): погляд з XXI століття(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 144-146., 2019) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Розглянуто морально-релігійні засади православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства (1889–1929). Автором зазначено, що певна специфіка публікації полягає в об’ємному цитуванні першоджерел. Такий підхід є свідомим, бо люба довільна інтерпретація спеціальних термінів, вживаних у ХIХ ст. могла би бути неточною. Подання першоджерел мовою оригіналу також дає можливість дотримуватись делікатності у авторських інтерпретаціях.