Історія. Наука. Культура (History. Science. Culture)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/83

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 44
  • Ескіз
    Публікація
    Поняття та класифікація методів здійснення наукових досліджень
    (Європейські перспективи. - 2023. - № 2. - С. 198-202, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія Демиденко
    Проаналіовано ключові методи наукових досліджень, надано їм характеристику та здійснено їх класифікацію. Розглянуто сутність поняття «метод», узагальнено наукові думки з приводу тлумачення поняття «метод наукових досліджень». Виокремлено наступні класифікаційні ознаки методів наукових досліджень: емпіричні методи; теоретичні методи; компаративні методи; методи системного аналізу; історичні методи; кількісні методи; квалітативні методи.
  • Ескіз
    Документ
    Статистичні методи для цілей науки і практики
    (Наше право. - 2023. - № 2. - С. 192-195, 2023) Лук'янихіна, О. А.; Lukianykhina, O. A.; Виганяйло, С. М.; Vyhaniailo , S. M.
    Проаналізовано історичний розвиток, сутність та особливості статистики, як науки про кількісні та якісні показники явищ та об’єктів. Визначено зміст статистичних методів в різних сферах наукової та практичної діяльності. Підкреслено переваги застосування статистичних методів для цілей науки та практики. Наведено дефініцію, а також перелік ключових ознак статистичних методів, як узагальненої групи заходів, засобів та способів отримання і вивчення статистичної інформації в різних науково-практичних сферах.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблеми організації партизанського руху у рядах міліції Сумщини на початку радянсько-німецької війни 1941–1945 рр.: неупереджений погляд
    (Сіверщина в історії України. - 2023. - Вип. 16. - С. 142-146, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія Демиденко
    Розглянуто питання організації партизанського руху у рядах працівників правоохоронних структур Сумщини у період радянсько-німецької війни 1941–1945 рр. Проаналізовано причини гальмування організації партизанського супротиву через зраду партійного керівництва на місцях. Висвітлено героїчний вклад окремих міліціонерів у боротьбу з німецькми загарбниками. У дослідженні використано методи джерелознавчого та архівознавчого аналізу. Хронологічні межі дослідження охоплюють роки окупації Сумщини німецьким загарбниками у період Другої світової війни, а саме –1941–1943 рр.
  • Ескіз
    Публікація
    До характеристики принципів здійснення наукових досліджень
    (Право.ua. - 2023. - № 3. - С. 189-193, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Надія Демиденко
    З’ясовано, що принципи наукових досліджень являють собою вихідні начала, відправні ідеї, які лежать в основі здійснення науководослідної діяльності. Саме вони визначають вектори та подальші перспективи проведення наукової роботи, незалежно від того, про яку сферу суспільного знання йдеться. Виокремлено та надано характеристику наступним ключовим принципам наукових досліджень: емпіричність, об’єктивність, реплікованість, систематичність, універсальність, системність, обґрунтованість, критичність, етичність. Узагальнено, що принципи наукових досліджень визначають вимоги до наукового методу, етичних стандартів, об’єктивності, достовірності, повторюваності, систематичності та перевірки результатів дослідження. Вони сприяють забезпеченню якісного наукового підходу, розширенню знань, виявленню нових фактів та розумінню явищ у відповідній науковій галузі.
  • Ескіз
    Документ
    Історичні подвиги жінок із України у війнах
    (Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Історичні науки. – 2023. – Т. 34 (73), № 1. - С. 62-68, 2023) Кірюхіна, М. В.; Kiriukhina, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2155-8102; Хомяк, О. В.; Khomiak, O. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9654-6689
    Розглянуто історичні подвиги жінок із України у Другій світовій війні та війні, яку розв’язала Росія проти України у 2014 році, а також затронуто тему повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року. Досліджено як війна змінила жіноче життя, розкрила зовсім нові здібності, які досі були їм не притаманні. Війна навчила їх виживати, коли чоловіки на фронті, підіймати дітей, а багатьом з них довелося брати до рук зброю і йти на фронт захищати рідну країну. Розглянуто, як жінкам через війну довелося стояти на рівні із чоловіками: стріляти, рятувати поранених, тягнучи їх із поля бою на своїх плечах, бути партизанками. З’ясовано, що подвиги жінок внесли і продовжують вносити вагомий внесок в майбутнє України, захищаючи її вільне майбутнє. Описано, як жінки допомагають приблизити перемогу в тилу, виконуючи не менш важливі завдання, ніж на фронті, звернуто увагу на роботу волонтерів, без яких було б не можливо протистояти агресору.
  • Ескіз
    Документ
    Климент Квітка (1880-1953) – видатний етнограф, педагог, громадський діяч, "друг ідей" Лесі Українки
    (Історія науки і біографістика. - 2021. - № 4. - C. 56-71, 2021) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722
    Висвітлено діяльність етнографа, культурно-громадського діяча, педагога Климента Квітки (1880-1953). Акцентовано увагу на вагомих результатах його науково-дослідницької роботи як етнографа, музикознавця-фольклориста, який зібрав і систематизував понад шість тисяч українських, білоруських, російських народних пісень. Записав, активно використовуючи новітні тогочасні технічні засоби, голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців, зберігши їх для наступних поколінь. Разом з Лесею Українкою активно займався вивченням і збереженням самобутньої творчості кобзарів. Климент Квітка написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, створив низку навчальних і методичних посібників. Наукова діяльність Климента Квітки забезпечила піднесення української фольклористики на небачений до того часу високий рівень. Климент Квітка підкреслював, що народознавство має стати державною справою.
  • Ескіз
    Документ
    Творча спадщина історика, краєзнавця, етнографа, дисидента Бориса Ткаченка: проблеми минувшини і сьогодення
    (Історія науки і біографістика. - 2022. - № 4. - C. 120-138, 2022) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722
    Висвітлено діяльність історика, етнографа, культурно-громадського діяча Бориса Івановича Ткаченка, автора 11 книг – оригінальних досліджень з найрезонансніших і найболючіших тем української історії. Констатовано, що перші праці автора – агронома й історика за фахом – присвячені передовим методам господарювання на землі, включаючи екологічні фактори як головні для збереження земельних ресурсів. Акцентовано на вагомих результатах науково-дослідницької роботи Б. Ткаченка про репресії радянської влади в Україні у 30-х рр. ХХ ст. Проаналізовано його книгу «Під чорним тавром», яка стала першою, виданою в Україні, що розкривала злочини Голодомору 1932-1933 рр. як на основі архівних джерел, так і спогадів очевидців. Відзначено вагомий внесок Б. Ткаченка у розвиток краєзнавства та фольклористики. Науковцю вдалося дослідити факти, що стосуються життя і побуду окремих територій України, починаючи від часів її заселення, відтак збагатити збіднене уявлення про явища і події вітчизняної історії.
  • Ескіз
    Документ
    Нові реалії повсякденної культури
    (The world of science and innovation: Abstracts of the 1st International scientific and practical conference ( London, United Kingdom,19-21 August , 2020). - London, 2020. - P. 389-391, 2020) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Боровець, В. А.; Borovets, V. A.
    Надано аналіз повсякденної культури, яка впливає на спосіб людського буття. Досліджено її складові, культурні аналоги та ознаки. Розкрито її людиновимірний характер і вплив на такі сфери загальної культури, як мораль і право.
  • Ескіз
    Публікація
    Article structure peculiarities in the context of academic writing
    (Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2018 року, м. Суми). – Суми, 2018. – С. 125-127., 2018) Serhiienko, A. V.; Сергієнко, А. В.; Serhiienko, T. M.; Сергієнко, Т. М.
    Багато авторів зтикаються з труднощами подання та схвалення наукової статті до публікації у авторитетних наукових виданнях. Основна проблема вбачається у некоректному структуруванні елементів наукової праці. Авторами наводяться основні компоненти наукової статті, їх загальнодопустимий об’єм та деякі зауваження щодо їх викладення.
  • Ескіз
    Документ
    Морально-релігійні засади православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства (1889–1929): погляд з XXI століття
    (Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 144-146., 2019) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722
    Розглянуто морально-релігійні засади православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства (1889–1929). Автором зазначено, що певна специфіка публікації полягає в об’ємному цитуванні першоджерел. Такий підхід є свідомим, бо люба довільна інтерпретація спеціальних термінів, вживаних у ХIХ ст. могла би бути неточною. Подання першоджерел мовою оригіналу також дає можливість дотримуватись делікатності у авторських інтерпретаціях.