Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Захист прав людини, пов’язаного з порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) в аспекті перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами(Juris Europensis Scientia. – 2022. – Вип. 4. – С. 82-87, 2022) Розумовський, О. С.; Rozumovskyi, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0906-564X; Кочура, О. О.; Kochura, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0638-2911Визначено та проаналізовано нормативно-правові акти та законодавчі нормативні положення України у сфері захисту прав людини та її основоположних свобод, під час перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, що є гарантією реалізації права на справедливий суд гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.).Документ The practice of applying the decisions of the European Court of Human Rights by the courts of Ukraine and participants in criminal proceedings in the defense of their violated or disputed rights(Visegrad journal on human rights. – 2022. – № 1. – P. 129-134, 2022) Rozumovskyi, O. S.; Розумовський, О. С.Розглянуто питання використання та впровадження рішень Європейського Суду з прав людини у діяльності судів України та безпосередньо учасниками кримінального провадження під час захисту своїх порушених або оспорюваних прав. Зазначено, що адаптація та приведення у відповідність положень чинного КПК України до рівня європейського досвіду захисту прав, свобод та законних інтересів особи є одним із головних завдань кримінального провадження. Даний крок дозволить впровадити сучасні стандарти прав людини при здійсненні правосуддя національними судами в Україні, що у свою чергу повинно безпосередньо вплинути на розвиток кримінального процесуального законодавства України. Наголошено, що практика ЄСПЛ має стати ключовим фактором розвитку кримінального процесуального законодавства України та приведення його у відповідність з світовими та європейськими стандартами прав людини. Визначено, що рішення Європейського Суду з прав людини необхідно вважати офіційною формою інтерпретації основних (невідчужуваних) прав кожної людини і громадянина, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства України.Документ Окремі аспекти поняття «розумний строк» судового розгляду у світлі національного кримінального процесуального законодавства та рішень Європейського суду з прав людини(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : тези доп. учасників наук.-практ. конф. з нагоди святкування Дня науки (м. Харків, 15 трав. 2020 р.). – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 224-228, 2020) Розумовський, О. С.; Rozumovskyi, O. S.Розглянуто теоретичні і практичні аспекти розв’язання проблем, що стосується практики розгляду строків судового провадження, особливо в умовах різкого зростання обсягів судової практики вітчизняних судів і Європейського суду з прав людини. Наголошено, що питання про «розумний строк» судового провадження виникає тільки тоді, коли суд виходить за межі терміну, передбаченого законом. Тобто, проблема визначення розумного (або нерозумного) строку з’являється тільки після закінчення основного строку, встановленого законом.Документ Зловживання процесуальними правами за чинним кримінальним процесуальним законодавством України(Підприємництво, господарство і право. - 2021. - № 4. - С. 247-252, 2021) Розумовський, О. С.; Rozumovskyi, O. S.Останнім часом активно досліджуються питання щодо правової природи «зловживання правом» у кримінальному процесі, однак погляди науковців є різними й часто діаметрально протилежними. У чинному кримінальному процесуальному законодавстві України не міститься прямої заборони на зловживання правом як загальної засади, а лише йдеться про недобросовісність та зловживання правом учасниками кримінального провадження у конкретних правовідносинах. У статті окреслено практику зловживання процесуальними правами сторонами під час проведення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному процесі України. Проаналізовано погляди науковців щодо зловживання процесуальними правами. Надано тлумачення понять «зловживання процесуальними правами» та «процесуальна диверсія». Зроблено висновок про те, що зловживання процесуальними правами сторонами кримінального процесу є особливою формою правопорушень. Окреслено питання правової категорії учасників сторін кримінального процесу: сутність, наслідки, суб’єкти, відповідальність. Наведено практику Європейського суду з прав людини та позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо зловживання процесуальними правами сторонами у кримінальному провадженні. Окрім цього, наведено норми чинного кримінального процесуального законодавства України, які встановлюють відповідальність за зловживання правом, та визначено, що у кримінальному процесі не існує закріплення такого поняття, як зловживання процесуальними правами. Установлено причини виникнення таких прогалин, як зловживання правом, та запропоновано шляхи, які могли б допомогти мінімізувати дане явище. Зроблено розподіл питань, пов’язаних зі зловживаннями своїми процесуальними правами на підставі закріплення у Кримінальному процесуальному кодексі України. Проведено дослідження практики Європейського суду з прав людини та національної судової практики Верховного Суду, пошук дієвих механізмів підвищення ефективності кримінального провадження шляхом протидії зловживанню процесуальними правами.