Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17
  • Ескіз
    Публікація
    Генезис діяльності органів дізнання Національної поліції України щодо питань досудового розслідування кримінальних проступків
    (Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 116-124, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань Олександр; Олександр Юхно
    У статті на ретроспективному рівні здійснено дослідження історичного запровадження і удосконалення теоретичних, законодавчих та правозастосовних проблемних питань щодо особливостей створення основ і правововї бази інституту дізнання, його структурних підрозділів і здійснення досудового розслідування кримінальних проступків з розслідування таких видів кримінальних правопорушень на теренах і при різних системах влади на відповідних історичних етапах розвитку України. Окремо акцентовано увагу і досліджено наявну історичну практику запровадження діяльності, ліквідаціїі та поновлення органів дізнання, а також суспільну і відомчу мотивацію щодо прийняття вказаних рішень. На підставі результатів дослідження здійснено розподіл запровадження органів дізнання в правоохоронній сфері на історичні етапи його діяльності. Особливу увагу приділено щодо сучасної діяльності органів дізнання, починаючи з 2020 року, коли в національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство було запроваджено інститут кримінальних проступків та в досудовое розслідування було введено посади дізнавачів і начальників органів дізнання та підняті питання щодо наявних проблем у їх організаційній і процесуальній діяльності. Окремо досліджено специфіку діяльності органів дізнання в умовах воєнного стану, зміни кримінального і процесуального законодавства на вказаний період та певні результати і проблемні питання, які можуть виникати також й у повоєнній мирній перспективі. Окреслено історичний і сучасний стан та напрями перспективних наукових досліджень у розглянутій сфері. За результатами дослідження надано пропозиції і рекомендації щодо вирішення наявних проблемних питань з теоретичних, законодавчих, організаційних та правозасосовних питань удосконалення діяльності органів дізнання, прав і повноважень дізнавачів та керівників органів дізнання Національної поліції України.
  • Ескіз
    Публікація
    Поняття та засоби формалізації діяльності у кримінальному провадженні
    (Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2024. - Вип. 37. - С. 173-181, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Хань Олександр
    На сучасному етапі розвитку кримінального процесу та криміналістики сфера кримінального судочинства часто розглядається з точки зору діяльнісного підходу – тобто як діяльність окремих суб’єктів (дізнавача, слідчого, прокурора, підозрюваного (обвинуваченого), захисника, слідчого судді, суду, інших учасників кримінального провадження (тощо) та їх взаємодія. Так само й значна кількість пропозицій у літературі пов’язана із удосконаленням або оптимізацією їх діяльності з огляду на загальні засади кримінального провадження. Ця стаття не є виключенням та спрямована на уточнення підходів до розуміння діяльності у сфері кримінального провадження та її упорядкування (формалізацію). У статті здійснено спробу узагальнити існуючі погляди на зміст таких понять як кримінальна процесуальна діяльність, діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та інших учасників кримінального провадження. Запропоновано термін «діяльність у сфері кримінального провадження» як узагальнюючий та такий, що розкриває соціальну природу діяльності із розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень. У роботі також запропоновано підхід, за якого нормативно-правове регулювання, інші види соціального регулювання та організаційно-тактичні рекомендації розглядаються як засоби формалізації діяльності у сфері кримінального провадження, тобто такі, які спрямовані на її впорядкування, приведення до певного стандарту. При цьому, зазначені заходи запропоновано диференціювати в залежності від ступеня формалізації. За результатами проведеного дослідження автор дійшов висновку, що під формалізацією діяльності у сфері кримінального провадження слід розуміти процес упорядкування дій та рішень учасників кримінального провадження за допомогою їх правого регулювання, встановлених етичних, релігійних норм, а також таких засобів як планування діяльності суб’єктом та застосування ним правил рекомендаційного характеру, що зосереджені у наданих алгоритмах та програмах. Вказані засоби формалізації мають різну юридичну природу, але все-таки можуть розглядатись в одному порядку відповідно до їх функції у сфері кримінального судочинства, що і передбачає можливість їх класифікації.
  • Ескіз
    Публікація
    Problematic Issues Of Forensic Ballistics And Forensic Explosives Science During Pre-Trial Investigation Of Crimes In Peacetime, Wartime And Post-War Perspectives
    (Архів кримінології та судових наук. – 2024. – № 1 (9). – С. 68-83, 2024) Yukhno, O. O.; Юхно, О. О.; Penzieva, K. M.; Пензєва, К. М.; Олександр Юхно
    У статті на ретроспективному рівні розглянуто основи судової балістики та криміналістичного вибухознавства, тенденції та причини розповсюдження в незаконний обіг вогнепальної, зброї, бойових припасів і вибухових речовин в мирному передвоєнному стані, а також з початку військових дій в зоні дії Антитерористичної операції і Операції об’єднаних сил, а також у сучасному воєнному стані та визначено тенденції з прогнозуванням у повоєнній перспективі. При цьому проаналізовано чинне національне кримінальне та кримінально процесуальне законодавство і зміни до нього щодо кваліфікації і особливостей розслідування таких видів злочинів у різні періоди та тенденції його застосування і співвідношення запровадження у правозастосовну діяльність слідчими, дізнавачами, прокурорами на досліджуваних етапах, зокрема при порівнянні мирного довоєнного часу та воєнного стану. За результатами дослідження з’ясовано, що при воєнному стані кількість фактів незаконного обігу вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин залишається значною через великий витік їх з деокупованих населених пунктів, з місць ведення бойових дій і військових операцій, при логістиці їх доставлення та в окремих випадках пов’язаних із зловживанням чи халатністю окремих керівників військових частин, їх матеріально відповідальних осіб при порушенні порядку обліку та недоліків при списанні такого військового майна. Констатовано, що у зв’язку з вказаним, а також за результатами незаконних повітряних обстрілів авіацією, ракетними і артилерійськими системами місць постійного проживання громадян, навчальних, розважальних та інших закладів, місць відпочинку та цивільних об’єктів інфраструктури населених пунктів України і транспортних засобів з цивільним населенням, значно зросла кількість призначення експертних судово-балістичних та з криміналістичного вибухознавства досліджень у зв’язку з чим, відповідно зросло навантаження на експертів з проведення вказаних експертиз, що вимагає додаткові завдання перед керівництвом експертних установ щодо збільшення кількості такої категорії експертів та відповідно й для проведення почеркознавчих та судово-бухгалтерських експертиз, оскільки при ведені вказаних обліків озброєння зацікавлені особи заповнюють відповідні бланки службових документів власноручно. Охарактеризовано особливості дій слідчих, дізнавачів, з метою врахування і дотримання ними відповідних криміналістичних і балістичних методів і методик щодо огляду місць події з метою повного і якісного виявлення, фіксування, вилучення і оцінювання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин, їх елементів і рештків та інших об’єктів які виявлені правоохоронцями після вказаних обстрілах, що підтверджують такі факти і результати розслідування по яким будуть скеровані до Міжнародного кримінального суду чи трибуналу. Наголошено, що важливими залишаються питання підготовки до проведення досліджених видів експертиз, зокрема й з належної постановки запитань, враховуючи воєнний стан і застосування специфічної військової техніки, ракет, снарядів, що не досліджувалось у мирний час і вимагає використання додаткових спеціальних знань та вирішення проблемних питань підвищення ефективності взаємодії між працівниками зацікавлених міністерств і відомств. За результатами дослідження напрацьовані пропозиції і рекомендації, які підвищать ефективність досудового розслідування та проведення експертних досліджень у розглянутому перспективному напрямі.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблемні питання запровадження інституту дізнання в досудове розслідування в мирному і воєнному стані
    (Наше право. - 2024. - № 2. - С. 94-102, 2024) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань, О. О.; Khan, O. O.; Олександр Юхно; Хань Олександр
    У статті на ретроспективному рівні розглянуто генезис створення і запровадження у чинне національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство правового інституту кримінальних проступків і введення у досудове слідство Національної поліції України органів дізнання та відповідно посад дізнавачів і начальників органів дізнання. У ході дослідження підтверджена доцільність і необхідність таких нововведень у закон про кримінальну відповідальність України та Кримінальний процесуальний кодекс України. Констатовано, що складність виконання завдань дізнавачів, як і слідчих, значно посилюється і обумовлюється, особливо при їх діяльності в умовах воєнного стану. Досліджено тенденцію і практику виявлення кримінальних проступків після запровадження органів дізнання в мирний час та, зокрема, при протидії кримінальним проступкам, зокрема й використання досвіду при забезпеченні мобілізаційних заходів та кримінальним правопорушенням у воєнній сфері.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблемні питання повідомлення про підозру особі у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень
    (Наше право. - 2023. - № 1. - С. 204-211, 2023) Юхно, О. О.; Yukhno , O. O.; Олександр Юхно
    У статті на ретроспективному рівні досліджено питання щодо теоретичного, законодавчого та іншого нормативного регулювання і специфіки правозастосовної діяльності слідчих органів і дізнання, прокуратури щодо процессуального механізму повідомлення особі про підозру у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень. При цьому звернено увагу на дослідженні повноважень нового учасника кримінального провадження – дізнавача, якому надано право повідомлення про підозру у кримінальному провадженні щодо питань з досудового розслідування кримінальних проступків та керівника органу дізнання.
  • Ескіз
    Документ
    Реалізація дізнавачем повноважень щодо проведення слідчих (розшукових) дій за ухвалою слідчого судді
    (Реалізація прав людини у діяльності правоохоронних органів : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кривий Ріг, 28 трав. 2021 р.). – Кривий Ріг, 2021. – С. 144-146, 2021) Перекопський, С. Ю.; Perekopskyi, S. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6304-7795
    Запропоновано законодавчі зміни, які допоможуть скоротити час і матеріальні ресурси правоохоронної та судової систем, покращити механізми розслідувань кримінальних проступків, та допоможуть інтегрувати дізнавача у систему кримінально процесуального законодавства України, внаслідок чого повинна значно покращитись якість досудового розслідування у категорії кримінальних правопорушень, підслідних підрозділам дізнання.
  • Ескіз
    Документ
    Проблемні питання використання знань психології дізнавачем при розслідуванні кримінальних проступків
    (Європейські перспективи. - 2022. - № 4. – С. 90-98, 2022) Хань, О. О.; Khan, O. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9912-1547; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531
    Розглянуто проблемні питання щодо використання знань психології дізнавачем при досудовому розслідуванні кримінальних проступків. Визначено правові і процесуальні основи діяльності дізнавача, кореляція його діяльності зі слідчим. Встановлено підстави та шляхи використання цих знань у досудовому розслідуванні кримінальних проступків такою категорією посадових осіб.
  • Ескіз
    Документ
    Напрямки вдосконалення проведення дізнавачем окремих слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану в Україні
    (Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 313-316, 2022) Перекопський, С. Ю.; Perekopskyi, S. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6304-7795
    Надано рекомендаціїї щодо вдосконалення проведення дізнавачем окремих слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану в Україні.
  • Ескіз
    Документ
    Дізнавач, як окремий суб’єкт кримінального провадження
    (Шляхи удосконалення досудового розслідування: організаційно-правові аспекти : матеріали наук.-практ. круглого столу (м. Харків, 24 жовт. 2019 р.). - Харків, 2019. - С. 156-158, 2019) Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840
    Автором відзначається, що процесуальний статус дізнавача, його повноваження та обов’язки мають бути додатково обговорені та доопрацьовані, з огляду на зауваження, дискусійність окремих норм та майже невідворотнє відтермінування початку застосування дізнання в практичній діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи реформування кримінального процесуального законодавства щодо регламентації слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 3 (94). – С. 254-262, 2021) Салманов, А. В.; Salmanov, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9421-5085
    Визначено основні напрями реформування кримінального процесуального законодавства щодо слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи. Зокрема, зосереджено увагу на тому, що необхідно запропонувати уточнення змісту понять «житло» та «інше володіння особи» в ч. 2 ст. 233 КПК України, дати чітке визначення в ч. 1 ст. 234 і ч. 2 ст. 237 КПК України термінів «обшук житла чи іншого володіння особи» та «огляд житла чи іншого володіння особи», уточнити положення у ч. 2 ст. 237 КПК України про підстави проведення огляду житла чи іншого володіння особи, передбачити можливість проведення обшуку транспортного засобу, в якому перебувала затримана особа, в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, й визначити у статтях 234, 236, 237, 240 КПК України дізнавача як суб’єкта проведення обшуку, огляду та слідчого експерименту.