Мова. Мовознавство. Літературознавство (Language. Linguistics. History and Criticism of Literature)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4752

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Город-Тайна-Любовь как основа поэтики исторических детективов Кшиштофа Бохуса
    (Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2020. - Т. 31 (70), № 3, ч. 2. - С. 194-201, 2020) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Статтю присвячено творчості сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто проблему генезису, жанрової специфіки історичного детективу у світовій літературі, дискусійні питання, пов’язані з його внутрішньожанровою типологією. Показано стан наукового освоєння жанру вітчизняним і зарубіжним літературознавством, а також місце ретрокриміналів у новітній польській літературі. Досліджено художні особливості циклу історичних детективів К. Бохуса про радника Крістіана Абелла, дія яких відбувається в Східному Помор’ї в 30–40-х роках ХХ століття. Основну увагу приділено особливостям відтворення письменником місцевого колориту й реконструкції характерів людей минулих епох. Проаналізовано компоненти Місто-Таємниця-Любов як основу поетики романів Бохуса. Твори письменника розглянуто в контексті аналогічних творів інших польських авторів (Марека Краєвського, Ришарда Цвірлея), що дало змогу визначити їхню своєрідність. Кшиштоф Бохус у своїх творах, що належать до циклу про радника Крістіана Абелла, спробував поєднати захопливу фабулу з елементами містики, нуару і любовно-сентиментального роману з етнографічними та краєзнавчими нарисами, розрахованими на інтелектуалів, які цікавляться новітньою історією Східного Помор’я. У відтворенні місцевого колориту Бохус використовує перш за все архітектурний, мальовничий і букіністичний екфразис, а також топоекфразис. Місто (Гданськ та його околиці) стає повноправним персонажем творів. Відмінною рисою історичних детективів письменника є те, що поряд із вигаданими героями, психологічно відповідними зображуваній епосі, на сторінках книг Бохуса виведено й реальних діячів історії (Геринга, Гітлера, гаулейтера Альберта Форстера), що надає розповіді більшої достовірності.
  • Ескіз
    Документ
    Православная агиография и роман Е. Водолазкина "Лавр"
    (Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – 2018. – № 2. – С.149-155, 2018) Черный, И. В.; Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Статья посвящена творчеству современного российского писателя Евгения Водолазкина, в частности, его роману «Лавр» (2012). Рассмотрена жанровая природа произведения, которое можно считать попыткой создания литературно-художественного жития. Проведены параллели между романом и рядом агиографических памятников (как православных, так и католических), позволившие прийти к выводу, что образ главного героя является сборным, а его жизненная история – это обобщенное житие, включающее основные сюжетные компоненты, наиболее типичные для агиографии.
  • Ескіз
    Документ
    Трансформация библейского сюжета в романе В. И. Крыжановской-Рочестер «Фараон Мернефта»
    (Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Філологія. — 2016. — Вип. 75. – С.43-47., 2016) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Статтю присвячено творчості російської письменниці межі ХІХ–ХХ століть В. І. Крижанівської (Рочестер). Розглянуто роман «Фараон Мернефта» (1888), сюжет якого засновано на історії ветхозавітного пророка Мойсея. Вивчено особливості інтерпретації автором претексту, трактування образу Мойсея та його протистояння з фараоном. З’ясовано, що у творі біблійну історію піддано суттєвим змінам, що було пов’язано, насамперед, з консервативно-монархічними поглядами самої письменниці, які стали реакцією на суспільно-політичну ситуацію у Росії межі ХІХ–ХХ століть.
  • Ескіз
    Документ
    Оппозиция свое/чужое в повести Лады Лузиной "Тень Демона"
    (Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Філологія. — 2017. — Вип. 76. – С.348-352., 2017) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Статтю присвячено творчості сучасної російськомовної української письменниці Лади Лузіної. Розглядається її повість «Тінь Демона», що входить до циклу «Київські відьми». Зокрема, проаналізовано відображення в тексті твору опозиції своє/чуже, як однієї зі складових основного конфлікту твору. Розглянуто бінарні опозиції Захід/Схід, Хелловін/Діди, пекло/провалля, рай/Ірій, маска/обличчя, карнавал/поминки тощо. Розгляд основних дихотомій, присутніх в повісті Лади Лузіної «Тінь Демона» і пов'язаних з опозицією своє/чуже, дає ключ до розуміння і тлумачення авторського замислу.
  • Ескіз
    Документ
    Античный миф в структуре романа Г. Л. Олди "Бык из машины"
    (Virtus: Scientific Journal. – 2018. – № 22, Part 1 (March). – Р. 204-207, 2018) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Стаття присвячена творчості сучасних харківських письменників-фантастів Дмитра Громова і Олега Ладиженського, що працюють під псевдонімом Г. Л. Олді. Розглядається їх роман «Бик з машини», написаний у жанрі фантастичного детективу. Проаналізовано роль античного міфу в структурі твору, зроблені спостереження над його жанровою природою. Роман вписаний до міфологічного циклу Г. Л. Олді.