Мова. Мовознавство. Літературознавство (Language. Linguistics. History and Criticism of Literature)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4752

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Лексико-семантичне поле «демократія» як засіб організації мовного досвіду
    (Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 59, т. 3. - С. 161-165, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Малінська, Г.; Malinska, H.
    Виявлено вербалізатори лексико-семантичного поля «демократія», а також специфіки їхньої взаємодії та функціонування як мовного досвіду українського народу у текстах новинних повідомлень. Здійснено зіставний аналіз лексичних одиниць, зафіксованих у словникових дефініціях поняття «демократія», та одиниць ближньої та дальньої периферії лексико-семантичного поля, реалізованих у текстах новинних повідомлень. Основним способом виокремлення вербалізаторів аналізованого поля слугував метод ідентифікації лексичної одиниці у контекстному оточенні за допомогою SEO-програми istio, оскільки контекст відіграє важливу роль у віднесенні лексеми саме до лексико-семантичних полів. Встановлено, що семантика лексичних одиниць ближньої периферії іменника «демократія», засвідчує, що для українського народу «демократія» – це народовладдя. Окрім того, доведено, що одиниці, зафіксовані на дальній периферії лексико-семантичного поля «демократія», призначені для позначення шляху до демократичного суспільства та для вербалізації результату у досягненні демократії.
  • Ескіз
    Документ
    Основний конфлікт у романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Фараон Мернефта»
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 30-32, 2016) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Зазначено, що у романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Фараон Мернефта» біблійна історія Виходу і образ Мойсея зазнають суттєвих змін, що було, насамперед, пов’язано з консервативно-монархічними поглядами самої письменниці, що стали реакцією на суспільно-політичну обстановку в Росії рубежу XIX–XX століть.
  • Ескіз
    Документ
    Війна як вона є у «Воєнному щоденнику» Андрія Валентинова
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 252-254, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Підкреслено, що початок російсько-української «гарячої» війни в лютому 2022 року показав справжнє обличчя російської влади і суспільства. Рідне місто Валентинова і багатьох українських письменників-фантастів Харків опинилось під нещадним вогнем військ загарбника. Він починає вести «Воєнний щоденник», на сторінках якого розповідає про трагічні будні міста-героя та його мешканців. Щоденникові записи Андрія Валентинова охоплюють лише перші 100 днів війни. Головний лейтмотив цих нотаток – песимізм у відношенні зовнішніх сил і непохитна віра в український народ, який поза усякими сумнівами переможе.
  • Ескіз
    Документ
    Ватсон у ролі Холмса в ретродетективах Кшиштофа Бохуса з циклу «Вахмістр»
    (Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 1, ч. 3. - С. 6-11, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.
    Досліджено творчість сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто романи «Вахмістр» (2020) та «Вахмістр. Кінець гри» (2021), що складають мініцикл історичних детективів, які є приквелом до тетралогії письменника про радника Кристіана Абеля, у якому показано історію знайомства героя зі своїм вірним помічником вахмістром Густавом Кукулкою. Романіст використовує аналогічні художні прийоми, що й у попередніх ретродетективах. Події відбуваються у великому місті (Данцигу/Гданську), колізія романів базується на якійсь таємниці, що має подвійне дно (містичне і реалістичне), і, нарешті, рушійною силою сюжету є кохання героя до прекрасної жінки. Основною відмінністю дилогії від тетралогії є те, що на місці сищика (Абеля/Холмса) опиняється його вірний помічник (Кукулка/Ватсон), який розкриває кримінальні злочини не зовсім законними методами. Відтак дещо змінюються і акценти в базовій для архітектоніки романів тріаді. Скупішими стають описи місцевого колориту з огляду на недостатню освіченість головного героя. Поетизація старовини зустрічається лише в тих розділах, де йдеться про Абеля, який милується пам’ятками Данцига. Містико-релігійне забарвлення злочинів не вводить Кукулку в оману й герой майже одразу знаходить раціональне пояснення того, що відбувається. Жінка, в яку закоханий герой, не є фатальною красунею, яка пов’язана зі злочинами і згубно впливає на сищика, а навпаки слугує для нього рятівницею, допомагаючи зберегти людяність. Кукулка, пройшовши складну школу життя від звичайного підлітка-злодюжки до обпаленого війною воїна і підофіцера поліції і виробивши свій власний кодекс честі, стає втіленням мрії читача й самого автора про надгероя, який змагається зі злом, не зважаючи на загальноприйняті правила та заборони.
  • Ескіз
    Документ
    Кохання і умовності як основа конфлікту в історичних детективах Іди Змєєвської
    (Львівський філологічний часопис. - 2021. - № 10. - С. 142-149, 2021) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Досліджено творчість сучасної польської письменниці Іди Змєєвської. Розглянуто її історико-детективні романи з циклу «Варшав’янка», де письменниця поєднує гостросюжетний детектив з любовно-сентиментальним романом, подаючи широку картину життя столиці Царства Польського 80-х років ХІХ ст. Змєєвська звертається до приватного життя героїв, змальовуючи чуттєвий світ. Відтворення місцевого колориту й історичних типажів у циклі підпорядковується авторському надзавданню: показати тип нової жінки, яка знаходить сили опиратися тиску суспільства з його правилами та умовностями й виходить переможницею в боротьбі за особисте щастя.
  • Ескіз
    Документ
    Структурно-семантичні особливості густативної лексики в сучасній англійській та німецькій мовах
    (Закарпатські філологічні студії. - 2022. - Вип. 23, т. 1. - С. 294-298, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.; Труцуненко, І. І.; Trutsunenko, I. I.
    Досліджено особливості понятійного, ціннісного та образного компонентів лексико-семантичного поля густативної лексики, ядром якого є концепт «смак». Надано порівняльний аналіз густативної лексики, а саме дієслів та прикметників англійської та німецької мов. Зазначено, що смакове сприйняття має однакову фізіологічну основу у представників різних етносів, що обумовлює відносно невисокий ступінь лінгвокультурологічної специфіки засобів його об’єктивації у аналізованих мовних картинах.
  • Ескіз
    Документ
    Postmodern tendencies in the russian poetry of the “Silver Age”
    (Postmodern Openings. - 2021. - Vol. 12, № 4. - P. 124-140, 2021) Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Pertseva, V. А.; Перцева, В. А.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Chorna, V.; Чорна, В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7288-9043; Horlova, О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7702-3222; Shtepenko, O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-193-5383; Lipisivitskyi, M.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6189-8174
    У статті вперше аналізуються окремі аспекти російської поезії «Срібного століття» з метою виявлення рудиментів чи рис, притаманних постмодерністській творчій парадигмі.
  • Ескіз
    Документ
    Город-Тайна-Любовь как основа поэтики исторических детективов Кшиштофа Бохуса
    (Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2020. - Т. 31 (70), № 3, ч. 2. - С. 194-201, 2020) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Статтю присвячено творчості сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто проблему генезису, жанрової специфіки історичного детективу у світовій літературі, дискусійні питання, пов’язані з його внутрішньожанровою типологією. Показано стан наукового освоєння жанру вітчизняним і зарубіжним літературознавством, а також місце ретрокриміналів у новітній польській літературі. Досліджено художні особливості циклу історичних детективів К. Бохуса про радника Крістіана Абелла, дія яких відбувається в Східному Помор’ї в 30–40-х роках ХХ століття. Основну увагу приділено особливостям відтворення письменником місцевого колориту й реконструкції характерів людей минулих епох. Проаналізовано компоненти Місто-Таємниця-Любов як основу поетики романів Бохуса. Твори письменника розглянуто в контексті аналогічних творів інших польських авторів (Марека Краєвського, Ришарда Цвірлея), що дало змогу визначити їхню своєрідність. Кшиштоф Бохус у своїх творах, що належать до циклу про радника Крістіана Абелла, спробував поєднати захопливу фабулу з елементами містики, нуару і любовно-сентиментального роману з етнографічними та краєзнавчими нарисами, розрахованими на інтелектуалів, які цікавляться новітньою історією Східного Помор’я. У відтворенні місцевого колориту Бохус використовує перш за все архітектурний, мальовничий і букіністичний екфразис, а також топоекфразис. Місто (Гданськ та його околиці) стає повноправним персонажем творів. Відмінною рисою історичних детективів письменника є те, що поряд із вигаданими героями, психологічно відповідними зображуваній епосі, на сторінках книг Бохуса виведено й реальних діячів історії (Геринга, Гітлера, гаулейтера Альберта Форстера), що надає розповіді більшої достовірності.
  • Ескіз
    Документ
    Православная агиография и роман Е. Водолазкина "Лавр"
    (Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – 2018. – № 2. – С.149-155, 2018) Черный, И. В.; Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
    Статья посвящена творчеству современного российского писателя Евгения Водолазкина, в частности, его роману «Лавр» (2012). Рассмотрена жанровая природа произведения, которое можно считать попыткой создания литературно-художественного жития. Проведены параллели между романом и рядом агиографических памятников (как православных, так и католических), позволившие прийти к выводу, что образ главного героя является сборным, а его жизненная история – это обобщенное житие, включающее основные сюжетные компоненты, наиболее типичные для агиографии.