Мова. Мовознавство. Літературознавство (Language. Linguistics. History and Criticism of Literature)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4752
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Національно-визвольні змагання українського народу в історичних детективах В. Добрянського(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 8(26). - С. 510-521, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.Статтю присвячено дослідженню циклу романів сучасного українського письменника Василя Добрянського, про пригоди колишнього капітана поліції Жеграя, написаних у історико-кримінальному жанрі і присвячених відображенню національно-визвольних змагань українського народу першої чверті ХХ ст. Завдання, яке ставить перед собою автор роботи, полягає у вивченні відібраних для аналізу текстів, де найяскравіше показано рефлексію головного героя на події, які відбуваються в Україні, а також відтворено історичних осіб згадуваного періоду. Показ національно-визвольних змагань нашого народу в період Української Держави часів правління гетьмана П. Скоропадського, зроблений В. Добрянським у циклі історико-кримінальних романів про пригоди капітана Жеграя, вдало вписується в формулу жанру, розроблену письменником. Буремні події того часу слугують переважно тлом для розгортання гострого пригодницького сюжету. Головний герой, колишній капітан царської поліції Клим Жеграй, виступає тут виразником певної частини українського суспільства описуваної епохи. Через його сприйняття подій, які відбуваються навколо, автор показує читачеві настрої різних представників нації. Зробивши зріз тогочасного суспільства й показавши ставлення представників різних верств українства до подій, які відбуваються в країні, романіст зосереджується на розв’язанні героєм кримінальних загадок. Велику увагу приділяє письменник зображенню історичних осіб, зосередившись, насамперед на показі фігури керманича Української держави 1918 року гетьмана Павла Скоропадського. Героя циклу представлено в розвитку політичної свідомості. Він поступово починає співчувати процесам, які відбуваються в Україні, проте так і не знаходить для себе місця у тогочасному розкладі сил і тому гине.Документ Гендерний аспект у сучасному українському ретродетективі(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 3(21). - С. 406-419, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.У статті розглядаються особливості створення образів жінок-детективів у сучасних українських ретродетективах, зокрема в циклах Андрія Кокотюхи «Київська сищиця», Лори Підгірної «Інеса Путс. Панянка-детектив із Проскурова» та «уманському» циклі Дмитра Безверхнього. Показано різноманіття підходів цих авторів до проблеми, чи враховують вони історичні реалії, стан гендерного питання в Російській імперії межі XIX-XX ст., адже існувала низка обмежень/заборон на ті або інші професії для жінок. В деяких творах поряд з вигаданими персонажами діють реальні історичні особи і практично в усіх відтворено місцевий колорит локацій, на яких відбуваються описувані події.Документ Ватсон у ролі Холмса в ретродетективах Кшиштофа Бохуса з циклу «Вахмістр»(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 1, ч. 3. - С. 6-11, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.Досліджено творчість сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто романи «Вахмістр» (2020) та «Вахмістр. Кінець гри» (2021), що складають мініцикл історичних детективів, які є приквелом до тетралогії письменника про радника Кристіана Абеля, у якому показано історію знайомства героя зі своїм вірним помічником вахмістром Густавом Кукулкою. Романіст використовує аналогічні художні прийоми, що й у попередніх ретродетективах. Події відбуваються у великому місті (Данцигу/Гданську), колізія романів базується на якійсь таємниці, що має подвійне дно (містичне і реалістичне), і, нарешті, рушійною силою сюжету є кохання героя до прекрасної жінки. Основною відмінністю дилогії від тетралогії є те, що на місці сищика (Абеля/Холмса) опиняється його вірний помічник (Кукулка/Ватсон), який розкриває кримінальні злочини не зовсім законними методами. Відтак дещо змінюються і акценти в базовій для архітектоніки романів тріаді. Скупішими стають описи місцевого колориту з огляду на недостатню освіченість головного героя. Поетизація старовини зустрічається лише в тих розділах, де йдеться про Абеля, який милується пам’ятками Данцига. Містико-релігійне забарвлення злочинів не вводить Кукулку в оману й герой майже одразу знаходить раціональне пояснення того, що відбувається. Жінка, в яку закоханий герой, не є фатальною красунею, яка пов’язана зі злочинами і згубно впливає на сищика, а навпаки слугує для нього рятівницею, допомагаючи зберегти людяність. Кукулка, пройшовши складну школу життя від звичайного підлітка-злодюжки до обпаленого війною воїна і підофіцера поліції і виробивши свій власний кодекс честі, стає втіленням мрії читача й самого автора про надгероя, який змагається зі злом, не зважаючи на загальноприйняті правила та заборони.Документ Город-Тайна-Любовь как основа поэтики исторических детективов Кшиштофа Бохуса(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2020. - Т. 31 (70), № 3, ч. 2. - С. 194-201, 2020) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Статтю присвячено творчості сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто проблему генезису, жанрової специфіки історичного детективу у світовій літературі, дискусійні питання, пов’язані з його внутрішньожанровою типологією. Показано стан наукового освоєння жанру вітчизняним і зарубіжним літературознавством, а також місце ретрокриміналів у новітній польській літературі. Досліджено художні особливості циклу історичних детективів К. Бохуса про радника Крістіана Абелла, дія яких відбувається в Східному Помор’ї в 30–40-х роках ХХ століття. Основну увагу приділено особливостям відтворення письменником місцевого колориту й реконструкції характерів людей минулих епох. Проаналізовано компоненти Місто-Таємниця-Любов як основу поетики романів Бохуса. Твори письменника розглянуто в контексті аналогічних творів інших польських авторів (Марека Краєвського, Ришарда Цвірлея), що дало змогу визначити їхню своєрідність. Кшиштоф Бохус у своїх творах, що належать до циклу про радника Крістіана Абелла, спробував поєднати захопливу фабулу з елементами містики, нуару і любовно-сентиментального роману з етнографічними та краєзнавчими нарисами, розрахованими на інтелектуалів, які цікавляться новітньою історією Східного Помор’я. У відтворенні місцевого колориту Бохус використовує перш за все архітектурний, мальовничий і букіністичний екфразис, а також топоекфразис. Місто (Гданськ та його околиці) стає повноправним персонажем творів. Відмінною рисою історичних детективів письменника є те, що поряд із вигаданими героями, психологічно відповідними зображуваній епосі, на сторінках книг Бохуса виведено й реальних діячів історії (Геринга, Гітлера, гаулейтера Альберта Форстера), що надає розповіді більшої достовірності.