Мова. Мовознавство. Літературознавство (Language. Linguistics. History and Criticism of Literature)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4752
Переглянути
83 результатів
Результати пошуку
Документ Художня репрезентація сучасних подій та їх героїв у прозі Люко Дашвар(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2024. - № 65. - С. 176-179, 2024) Кириленко, Н. І.; Kyrylenko, N. I.; Авласцова, А. С.; Avlastsova, A. S.У статті розглядається проза сучасної української письменниці Люко Дашвар, особлива увага приділяється специфіці художнього моделювання персонажів у текстах авторки. Метою статті є простежити особливості художньої рецепції сучасних подій та їх героїв у творчості Люко Дашвар. Методи дослідження. У роботі використано такі методи: аналіз наукової літератури з теми, узагальнення, опис, систематизація отриманої інформації, текстологічний та описовий методи, що дають широкі можливості для з’ясування місця творчості Люко Дашвар у контексті сучасної української жіночої прози. Зміст дослідження та його результати. У наш час формуються нові літературні угрупування, що ініціюють форуми, акції, популяризуючи сучасну прозу, яка покликана руйнувати канони та переорієнтовувати літературу на сучасність. «Жіноча проза» – неоднозначна категорія в літературі, оскільки твори групуються за статтю автора, а не за жанровими, стильовими чи ідейно-тематичними характеристиками. Зараз постмодерна література існує у вільному просторі, де кожен обирає читати те, що йому подобається. Нова плеяда сучасних українських письменниць ознаменувала розширення жанрових меж прозових творів. Особлива увага в період діджиталізації приділяється масовій літературі. Література виходить за межі інтересів людини, а легка для прочитання книга, схожа за сюжетом на мелодраму, швидко буде прочитана реципієнтом. Проаналізувавши романи «Мати все», «Покров», трилогію «Биті є», ми дійшли до висновку, що твори належать до масової літератури, для якої характерні впізнаваність, візуалізація образів, що не спрямовує реципієнта до медитації. Вивчення творчості українських письменниць кінця ХХ – початку ХХІ століть дає можливість зрозуміти сучасний літературний процес, порівняти його з минулим етапом становлення літератури, усвідомити роль української літератури у світовому контексті.Документ Відтворення глобальної культури в мові(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2024. - Вип. 66. - С. 38-41, 2024) Голопич, І. М.; Holopych, I. M.; Оверчук, О. Б.; Overchuk, O. B.; Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.У статті розглянуто мову як феномен, що зазнає суттєвих змін в умовах глобалізаційних процесів. Глобалізація трактується як процес, що є результатом зростання та зміцнення взаємозв’язку, взаємозалежності й взаємодії між різними країнами та регіонами світу в економічній, соціальній, культурній і політичній сферах. Метою дослідження є аналіз процесу відтворення глобальної культури в мові, його впливу на формування національної ідентичності та усвідомлення особистістю її приналежності до певного етносу. Автори наголошують, що, з одного боку, мова як засіб фіксування й транслювання глобальних ідей сприяє поширенню глобальної культури, а з іншого, – існує загроза знищення культурних особливостей різних етнічних груп. Тому для збереження мовної та культурної різноманітності, що сьогодні є особливо важливим для світової спільноти, необхідно створювати сприятливі умови для розвитку цих феноменів. У дослідженні виокремлено актуальні тенденції у відтворенні глобальної культури, що склалися на усіх рівнях сучасної української мови, зокрема: запозичення іншомовних термінів і зміни в мовній практиці суспільства, адаптація мовленнєвих моделей та адаптація до технологічних інновацій, вплив масової та медійної культур на мовну свідомість і менталітет, культурна асиміляція та інтернаціоналізація наукового мовлення тощо. Проаналізовано роль мови у формуванні культурного досвіду, сприянні культурній різноманітності та розвитку міжкультурного діалогу в умовах глобалізації, розглянуто наслідки глобалізаційного впливу української мови на інші мови світу. Отже, у статті зазначається, що вивчення впливу глобалізаційних процесів на українську мову та культуру допомагає краще зрозуміти динаміку появи цих аспектів і визначає рівень ризиків такої адаптації до нової мовної політики й нових реалій, а разом із тим потребує розроблення ефективних стратегій збереження власної мовної ідентичності й створення новітніх методик аналізу впливу глобалізації на мову. Розроблення таких методик дозволить більш точно оцінити зміни в мовній системі та мовних практиках.Документ Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації(Академічні студії. Серія "Гуманітарні науки". - 2022. - Вип. 1. - С. 178-184, 2022) Решитько, А. Д.; Reshytko, A. D.Стаття присвячена розглядові основних напрямів і завдань сучасної дискурсології як галузі лінгвістики на прикладі англомовного магічного дискурсу. Термін «дискурс» вживається у різних значеннях та є предметом вивчення різних напрямів. Мета статті – надати стислий огляд існуючих досліджень магічного дискурсу та окреслити перспективи його вивчення на матеріалі англійської мови. Актуальним у статті є описання магічного дискурсу як сугестивного типу комунікації. Виявлено особливості реалізації магічного дискурсу. Охарактеризовані відмітні ознаки чарівної казки та фентезі. Історико-культурна цінність феномену магія формувалася протягом багатьох тисячоліть і залишається серед ціннісних домінант всіх сучасних культур. Цей феномен, що виник як започаткування духовного життя стародавніх цивілізацій, означає чаклунські обряди та ритуали, пов’язані з вірою у здатність людини надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а такожна уявних духів та богів. Магія нерозривно пов’язана з такими поняттями як містика, вигадка, чаклунство, що сягають до наївної картини світу та категоризуються у магічних текстах, що дозволяють психологічно протидіяти негативному впливу довкілля. Такі тексти та пов’язані з ними ритуальні дії відносяться до магічного дискурсу та актуалізуються в жанрах заклинання, закляття, змови, привороту / відвороту. Магічний текст має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений і реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. На зорі людства люди намагалися знайти ідеальні слова, породити цілющі тексти – змови, молитви, формули гіпнозу. Найвдаліші з них запам’ятовувалися, переписувалися, передавалися з покоління до покоління, і людина, яка професійно володіє ними, вважався чарівником, магом, відуном. Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації функціонує у межах статусно-рольового спілкування, що реалізує протективну функцію нейтралізації побутових фобій за допомогою: магічної семіотики; магічної вербаліки; містичних ритуалів із сугестивною силою. Магічний дискурс має яскраво виражений сугестивний потенціал, символічно насичений та реалізує базові стратегії застереження, корекції та протекції. Ключовими проблемами вивчення магічного дискурсу залишаються структура та стратифікація, встановлення його ознак, одиниць, категорій, типів; з’ясування способів організації різних дискурсивних інваріантів, вироблення методів і процедур його аналізу.Документ Національно-визвольні змагання українського народу в історичних детективах В. Добрянського(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 8(26). - С. 510-521, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.Статтю присвячено дослідженню циклу романів сучасного українського письменника Василя Добрянського, про пригоди колишнього капітана поліції Жеграя, написаних у історико-кримінальному жанрі і присвячених відображенню національно-визвольних змагань українського народу першої чверті ХХ ст. Завдання, яке ставить перед собою автор роботи, полягає у вивченні відібраних для аналізу текстів, де найяскравіше показано рефлексію головного героя на події, які відбуваються в Україні, а також відтворено історичних осіб згадуваного періоду. Показ національно-визвольних змагань нашого народу в період Української Держави часів правління гетьмана П. Скоропадського, зроблений В. Добрянським у циклі історико-кримінальних романів про пригоди капітана Жеграя, вдало вписується в формулу жанру, розроблену письменником. Буремні події того часу слугують переважно тлом для розгортання гострого пригодницького сюжету. Головний герой, колишній капітан царської поліції Клим Жеграй, виступає тут виразником певної частини українського суспільства описуваної епохи. Через його сприйняття подій, які відбуваються навколо, автор показує читачеві настрої різних представників нації. Зробивши зріз тогочасного суспільства й показавши ставлення представників різних верств українства до подій, які відбуваються в країні, романіст зосереджується на розв’язанні героєм кримінальних загадок. Велику увагу приділяє письменник зображенню історичних осіб, зосередившись, насамперед на показі фігури керманича Української держави 1918 року гетьмана Павла Скоропадського. Героя циклу представлено в розвитку політичної свідомості. Він поступово починає співчувати процесам, які відбуваються в Україні, проте так і не знаходить для себе місця у тогочасному розкладі сил і тому гине.Документ Символіка «чужого» простору в романі П. Кулакової «Я пам’ятатиму твоє обличчя»(Українські студії в європейському контексті. - 2024. - № 8. - С. 35-39, 2024) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.У статті досліджено символіку «чужого» простору в містичному трилері П. Кулакової «Я пам’ятатиму твоє обличчя». Проаналізовано суміжні та бінарно-опозиційні образи, пов’язані з простором, а саме дороги, дому, порога, озера, лісу, міста / села, реального світу / світу міфічних істот.Документ Англіцизми в сучасній українській мові(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 7(25). - С. 499-509, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.Стаття присвячена дослідженню впливу англійських запозичень на українську мову в умовах глобалізації та технологічного розвитку. Актуальність статті обумовлена інтенсивними глобалізаційними процесами, що сприяють активному проникненню англійської мови в усі сфери життя українського суспільства. Стаття має на меті не тільки описати поточний стан використання англіцизмів в українській мові, але й надати рекомендації щодо їхнього оптимального вживання. Це сприятиме підвищенню мовної культури та підтримці мовної політики, орієнтованої на збереження та розвиток української мови в умовах сучасних викликів. Враховуючи ці чинники, стаття є важливим внеском у дослідження мовних змін та адаптації української мови до сучасних реалій. Вона буде корисною для лінгвістів, освітян, журналістів, державних службовців та всіх, хто зацікавлений у підтримці та розвитку української мови. У роботі проаналізовано причини активного проникнення англіцизмів у різні сфери життя українців, такі як бізнес, технології, медіа, культура і повсякденне спілкування. Зокрема, розглянуто лексичні прогалини, які заповнюються англіцизмами, та запропоновано можливі українські відповідники для деяких популярних термінів. Особливу увагу приділено питанням збереження мовної ідентичності та раціонального використання англіцизмів. Запропоновано низку рекомендацій для оптимального вживання англійських запозичень у різних сферах комунікації, що включають розвиток українських аналогів, освітні програми, медійну політику та підтримку державних ініціатив. Стаття підкреслює важливість балансу між збагаченням мови новими термінами та збереженням її самобутності, сприяючи гармонійному розвитку української мови в умовах сучасних викликів і можливостей.Публікація Образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля»(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. - 2024. - Вип. 2(209). - С. 158-163, 2024) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; Гончарук, О. М.; Honcharuk, O. M.; Олег ГончарукПроаналізовано образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля». Роман досить цікавий щодо жанрової дефініції, адже в ньому чітко простежуються ознаки трилеру, детективу, горору та фантастики. Містичні події твору пов’язані з хронотопом, адже відбуваються в декількох часових (1715 рік і сучасні дні) та просторових (Велика Тиша й Київ) площинах. Зміщені причинно-наслідкові зв’язки, характерні для трилеру, сприяють нагнітанню таємничої атмосфери й підсилюють відчуття страху в реципієнта. Зображуючи мешканців села Велика Тиша, автор акцентує увагу на їхньому архаїчному типі світогляду. Виявлено, що в романі існують два світи – світ людей («свій» простір) і Потойбіччя («чужий» простір) – зі своїми законами та правилами. Містики твору також додають образи, запозичені з української демонології, зокрема мавки, русалки, перелесника, відьми, одмінка. Окремо варто виділити образ Білої Панночки, яка пов’язує минуле й сучасне Великої Тиші. Події роману відбуваються в ніч на Івана Купала, коли міфічні істоти наділялися незвичними силами й могли шкодити людині. Саме тоді відбуваються перші вбивства, виконані як ритуальний обряд. Наші предки вірили, що людина в змозі змінити власну долю за допомогою магії та чародійства. З’ясовано, що важливим елементом в аналізі образів української демонології є просторовий локус. Так, «свій» простір окреслений селом, домом, а «чужий» – лісом, озером. Своєрідним кордоном між двома світами виступає край (околиця) Великої Тиші, де почувають себе захищеними перехідні напівдемонічні істоти, зокрема відьми та одмінок. Зауважено, що образи, запозичені з української демонології, вміло інтерпретовані автором. С. Пономаренко акцентує увагу на тому, що, попри шкоду, яку потойбічні істоти могли заподіяти людині, вони прагнуть справедливості й покарання винних.Публікація Складання тексту юридичного документа: методичні вказівки(Актуальнi питання гуманiтарних наук. - 2024. - Вип. 73, т. 1. - С. 232-235, 2024) Довгополова, Г. Г.; Dovhopolova, H. H.; Василенко, В. А.; Vasylenko, V. A.; Г.Г. Довгополова; Валентина ВасиленкоЗазначено, що належне складання юридичних документів є важливим для забезпечення ясності, примусового виконання та захисту прав. Якісно складені юридичні документи зводять до мінімуму можливі суперечки та створюють міцну основу для правових відносин. Розглянуто ключові аспекти щодо складання юридичних документів.Документ Інвективна лексика в коментарях соціальних мереж як засіб вираження девіантної комунікації(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2024. – Т. 35 (74), № 2, ч. 1. - С. 21-25, 2024) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.Досліджено інвективну лексику як феномен інформаційно-комунікаційного простору. Інвектива визначається як вербальна агресія й образа; окреслено критерій, який відрізняє інвектеми від решти слів української мови. У науковій розвідці досліджено праці як українських, так і зарубіжних учених щодо проблеми вивчення інвективної лексики. Установлено ряд проблемних питань, які потребують мовознавчого аналізу для уточнення визначення девіації в комунікації. Підкреслено, що термін «девіантна комунікація» необхідно трактувати з позиції нормативності – індивідуальності – девіантності як ті, що видаються за межі норми. Висвітлено проблему функціонування інвективних лексем в українськомовних коментарях соціальних мереж. Особливу увагу приділено інструментальному аналізові інвектем, що зумовлено їхньою практичною цінністю. Визначено аспекти функційного, семантичного, лінгвопрагматичного та контекстуального значення застосування інвективної лексики як засобу вираження девіантної комунікації. Зауважено, інвективна лексика використовується як конфліктна мовленнєва дія, під час якої комуніканти свідомо принижують і скривджують один одного. Підкреслено, що значна кількість інвективної лексики мають у своїй семі негативну конотацію і є суб’єктивною оцінною логемою.Документ Гендерний аспект у сучасному українському ретродетективі(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 3(21). - С. 406-419, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.У статті розглядаються особливості створення образів жінок-детективів у сучасних українських ретродетективах, зокрема в циклах Андрія Кокотюхи «Київська сищиця», Лори Підгірної «Інеса Путс. Панянка-детектив із Проскурова» та «уманському» циклі Дмитра Безверхнього. Показано різноманіття підходів цих авторів до проблеми, чи враховують вони історичні реалії, стан гендерного питання в Російській імперії межі XIX-XX ст., адже існувала низка обмежень/заборон на ті або інші професії для жінок. В деяких творах поряд з вигаданими персонажами діють реальні історичні особи і практично в усіх відтворено місцевий колорит локацій, на яких відбуваються описувані події.