Мова. Мовознавство. Літературознавство (Language. Linguistics. History and Criticism of Literature)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4752

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медійних текстів на воєнну тематику)
    (Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 3. - С. 12-16, 2022) Гарюнова, Ю. О.; Hariunova, Yu. O.; Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226
    Досліджено передумови виникнення девіантної комунікації, описанои сучасні підходи в дослідженні проблеми девіації, окреслено тенденції у вирішенні проблеми її детермінування, загально розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей щодо проблеми девіантної поведінки. Акцентовано основні стратегії, до яких звертаються мовці-агресори в ситуації протистояння й розпалення конфлікту: провокація, дискредитація, образа. Визначено, що стратегії дискредитації може передбачати звернення до тактик дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації, а саме «мовчазного спостерігача», можна вважати однією з провідних умов для реалізації девіантної комунікації. Наголошено, що аксіологічний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення в інтернет-просторі, що передбачає звернення провокатора до оцінного лексичного компонента в прихованій чи завуальованій формі, імпліцитній чи експліцитній.
  • Ескіз
    Документ
    Іронія як засіб реалізації тролінгу
    (Актуальні питання гуманітарних наук. - 2021. - Вип. 41, т. 1. - С. 158-162, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226
    Констатовано, що тролінг можна досліджувати не лише як вияв агресії, а й як іронію на адресу реципієнта, яка є однією з популярних форм комічного інтернет-комунікації. Доведено, що застосування іронії тролями подекуди має на меті отримання задоволення від інтелектуальної гри, креативності, рефлексій над переосмисленням проблемних питань.
  • Ескіз
    Документ
    Тролінг в українськомовних медіа: лінгвістичний аспект
    (Південний архів. Філологічні науки. - 2021. - Вип. 87. - С. 16-20, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226
    Досліджено особливий тип мовленнєвої поведінки – тролінг – на різних мовних рівнях (лексико-семантичному, графічному, граматичному). У статті охарактеризовано явище тролінгу як різновид девіантної комунікації. Зазначено, що тролінг виникає як реакція на зміни функціонування медіаплатформ. Зауважено відмінності між тролінгом і флеймом, флудом, спамом, холіваром, хейтингом, кібербулінгом. Проаналізовано мовні засоби вираження тролінгу в українськомовному медіапросторі.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретичні засади вивчення девіантної комунікації
    (Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2021. – Т. 32 (71), № 4, ч. 1. - С. 18-23, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226
    Проаналізовано теоретичні основи і напрями тлумачення девіантної комунікації в сучасних наукових розвідках крізь призму різноманітних факторів демонстрації такого спілкування в суміжних із мовознавством наукових галузях.
  • Ескіз
    Документ
    Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медіа)
    (Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – № 4 (40). – P. 42-46, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226
    Досліджено ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стратегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Наголошено, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.
  • Ескіз
    Документ
    Сприйняття формул мовної агресії реципієнтами: соціолінгвістичний експеримент
    (Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – Vol. 1, № 8 (44). – P. 96-101, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226
    Здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з погляду використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійною потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. Зазначено, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, котрі містять негативну оцінку у прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль виконує синтаксична побудова тексту.