Адміністративне право та процес (Administrative Law and Procedure)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/107
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності в сфері публічної служби: правове регулювання та специфіка його реалізації(Юридичний вісник. - 2024. - № 4. - С. 127-134, 2024) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.У статті досліджено правове регулювання обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності в сфері публічної служби. Підкреслено, що всі «дозволені» напрями діяльності в контексті сумісництва публічної служби з іншою оплачуваною діяльністю потребують наявності у такої особи певної кваліфікації, професії, яка з огляду на складність і тривалість медичної освіти та інших супутніх професій, свідчить про те, що скоріше за все перед вступом на публічну службу особа активно займалась тим чи іншим видом діяльності та має певній досвід у цій сфері. В результаті чого зроблено висновок, що специфіка реалізації таких обмежень обумовлюється тим, що (вони): – характеризуються наявністю дуалістичного характеру, який полягає в тому, що такого роду обмеження як загальні правила, які поширюються на всіх публічних службовців, закріплені в чинному законодавстві, а для окремих категорій публічних службовців, закріплені додаткові обмеження, які передбачають заборону займатись додатковими видами діяльності, що передбачені в профільних законах, які регламентують їх професійну діяльність; – за своєю суттю хоча і є корупційними, проте врегульовані не тільки нормами антикорупційного законодавства та спеціалізованими нормативно-правовими актами, а також нормами трудового законодавства; – мають виключення з даного обмеження, обумовлено публічними інтересами та задоволенням запиту суспільства на здійснення соціально-корисної роботи професіоналами, які мають відповідну кваліфікацію та, як правило значний досвід роботи в науковій, педагогічній, медичній, культурній і спортивній сферах; – відсутність у публічних службовців документально підтвердженої кваліфікації (дипломів, сертифікатів), а також часто досвіду роботи, виключає можливість призначення на посади, на яких особа може суміщати свою роботу з іншими оплачуваними видами діяльності.Документ Нормативні засади визначення видів та змісту обмежень під час проходження публічної служби: поняття та ознаки(Публічне право. - 2024. - № 1 (53). - С. 47-54, 2024) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.У статті визначено низку специфічних ознак правових обмежень, що встановлюються для публічних службовців, під час проходження ними публічної служби, серед яких те, що вони: санкціоновані Основним законом держави, де чітко вказано, що вони можуть бути застосовані до особи, внаслідок набуття нею певного статусу, зокрема статусу публічного службовця; здійснюється переважно на рівні загальних і спеціальних законів, за виключенням підзаконних нормативно-правих актів, які регулюють морально-етичну поведінку публічних службовців; мають форму не тільки правил, настанов, рекомендацій і вимог, а і принципів публічної служби, наприклад принцип політичної неупередженості; характеризуються наявністю чіткої диференціації, яка проявляється в тому, що антикорупційні обмеження, а також обмеження пов’язані з морально-етичною поведінкою поширюється на всіх публічних службовців, а тому мають загальний характер, у той час, коли для певних категорій осіб, які проходять публічну службу (спеціальні) обмеження іншого змісту запроваджено на законодавчому рівні. Запропоновано авторське бачення нормативних засад визначення видів та змісту обмежень під час проходження публічної служби як сукупності міжнародних документів, профільних (загальних) законодавчих актів у сфері публічної служби та антикорупційній сфері, спеціальних законів, що регламентують діяльність різних категорій публічних службовців, а також відомчих нормативно-правових актів, які містять конкретні принципи обмеження, вимоги та правила професійної діяльності публічних службовців, а також правила та рекомендації морально-етичного характеру, які не зважаючи на їх юридичну форму обмежують поведінку таких осіб у службовій діяльності та приватному житті.Документ Прогалини та недоліки нормативно-правового регулювання правових обмежень під час проходження публічної служби(Держава та регіони. Серія: Право. – 2024. – № 1 (83). – С. 58-63, 2024) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.Наголошено, що певні правила проходження служби регулюють не тільки виконання функціональних обов’язків, а також морально-етичний аспект, який стосується саме поведінки публічних службовців і їх взаємовідносин з колегами та громадянами. Справа в тому, що публічний службовець, на відміну від цивільної особи не може поводити себе вільно, з огляду на його специфічний статус і підвищену соціальну відповідальність, через свою посаду, як перед державою, так і перед громадськістю, а тому виникає потреба в регулюванні його діяльності, зокрема за допомогою встановлення обмежень, визначених у національному законодавстві. Визначено недоліки та прогалини в національному законодавстві, що регламентує проходження публічної служби, в частині встановлення правових обмежень для публічних службовців, на підставі його аналізу.Документ Характеристика юридичної відповідальності публічних службовців за порушення встановлених правових обмежень(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2023. – № 6. - С. 165-170, 2023) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.Виокремлено низку ознак юридичної відповідальності публічних службовців за порушення встановлених правових обмежень, серед яких наступні: 1) за порушення встановлених правових обмежень до публічних службовців застосовується (негативна) юридична відповідальність, а саме наступні її види: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та цивільно-правова; 2) публічні службовці можуть бути притягнені до юридичної відповідальності за умови одночасної наявності таких підстав: а) фактичної, тобто порушенні встановлених правових обмежень, внаслідок невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов’язків; б) нормативної (вказівка в чинному законодавстві норм, які встановлюють відповідальність за порушення відповідних обмежень); в) процесуальна – наявність рішення компетентного органу про притягнення особи до відповідальності (місцевого загального та апеляційного судів, вищого антикорупційного суду його апеляційної палати, верховного суду україни, а також керівником орану, де працює публічний службовець у випадку дисциплінарного провадження); 3) кримінальна відповідальність у разі порушення публічним службовцем встановленого для них обмежень настає за вчинення корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією; 4) адміністративна відповідальність настає у випадку порушення публічним службовцем обмежень встановлених антикорупційним законодавством ‒ вчиненням правопорушення пов’язаного з корупцією; 5) дисциплінарна відповідальність настає незалежно від інших видів юридичної відповідальності, за вчинення дисциплінарного проступку, зокрема порушення загальновизнаних етичних норм поведінки та спеціальних обмежень, передбачених у профільних нормативно-правових актах, які регламентують проходження служби, окремим категоріями публічних службовців; 6) публічний службовець може бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності, у випадку якщо порушення ним відповідних обмежень завдало матеріальної чи моральної шкоди третім особам.Документ Зарубіжний досвід правового регулювання обмежень під час проходження публічної служби (на прикладі країн Чехії, Польщі та Румунії)(Право та державне управління. - 2023. - № 4. - С. 132-139, 2023) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.Досліджено досвід правового регулювання обмежень та заборон, що застосовуються до державних службовців Чехії, Польщі, Румунії. Проаналізовано вимоги до осіб, які вступають на публічну службу, особливості їх правового статусу та зміст основних обмежень, яких вони мають дотримуватися під час виконання посадових обов’язків. Вироблено пропозиції щодо імплементації кращих зарубіжних підходів в національну практику.Документ Види контролю за дотриманням публічними службовцями встановлених для них правових обмежень(Ампаро. - 2023. - № 2. - С. 63-68, 2023) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.Розглянуто сутність контролю як соціальної, управлінської та правової категорії, а також їх доктринальні класифікації. Зазначено, що соціальний контроль є широким терміном, зміст якого зводиться до позитивного (заохочення) чи негативного (застосування санкцій) впливу на особу, в разі вчинення останньою відповідних діянь. Вироблено класифікації контролю за дотриманням публічними службовцями встановлених для них правових обмежень. Надано характеристики контролю за дотриманням публічними службовцями встановлених для них правових обмежень.