Протидія паніці та дезінформації як складова системи громадської безпеки: участь поліції у кризових комунікаціях

Abstract

Сучасні виклики безпеки, спричинені повномасштабною війною, гібридними загрозами та інформаційними кампаніями з боку держав-агресорів, актуалізують потребу в розбудові ефективної системи громадської безпеки. Однією з критичних її складових є протидія паніці та дезінформації, що здатні паралізувати суспільство, зруйнувати довіру до державних інституцій і підірвати здатність громад до самоорганізації. Особливу роль у цьому процесі відіграють правоохоронні органи, зокрема Національна поліція України, яка задіяна в оперативному реагуванні на кризові ситуації та комунікаціях із населенням. Поліція виконує не лише функцію захисту правопорядку, а й стає ключовим агентом державної інформаційної політики в умовах криз. Її участь у протидії паніці проявляється у забезпеченні прозорого, швидкого та достовірного інформування населення про реальний стан справ, спростуванні фейкових повідомлень, а також у формуванні довіри до офіційних джерел інформації. Ефективна кризова комунікація потребує налагодженого механізму взаємодії поліції з іншими органами державної влади, засобами масової інформації, громадянським суспільством та платформами соціальних мереж. Зроблено висновок, що протидія паніці та дезінформації є не лише комунікативним завданням, а комплексним інструментом превентивної безпеки. За умови належної координації, відкритості та проактивності поліції, її діяльність може значною мірою нівелювати шкідливий вплив інформаційних загроз, зберегти довіру громадян та посилити стійкість суспільства до деструктивних впливів.

The contemporary security environment, shaped by full-scale war, hybrid threats, and manipulative information campaigns from aggressor states, demands the development of an effective public safety system. A critical component of this system is the counteraction to panic and disinformation, which have the potential to paralyze society, erode trust in state institutions, and undermine communities’ capacity for self-organization. Law enforcement agencies, especially the National Police of Ukraine, play a pivotal role in this domain by engaging in rapid crisis response and strategic communication with the public. The police serve not only as guardians of public order but also as key agents in the implementation of the state’s information policy during crises. Their involvement in countering panic is manifested in providing transparent, timely, and reliable information, debunking false narratives, and fostering public trust in official sources. Effective crisis communication requires a well-coordinated mechanism for police cooperation with other state authorities, mass media, civil society institutions, and social media platforms. The study concludes that countering panic and disinformation is not merely a communication task but a comprehensive preventive security tool. With adequate coordination, transparency, and proactive engagement, police actions can significantly mitigate the impact of information threats, sustain public trust, and enhance societal resilience to destabilizing influences.