До роз’яснення понять достовірності та недостовірності

Abstract

Для роз’яснення понять достовірності та недостовірності у кримінальному праві використана запропонована Ляйбніцем класифікація, яка включає логічну і фактичну самодостовірність, а також «моральну» та презумптивну достовірність. Здійснювану за новим Кримінальним процесуальним кодексом України суто якісну оцінку доказів, показань і пояснень у термінах «достовірне» та «недостовірне», задля підвищення інформативності доречно доповнювати кількісною оцінкою відповідних логічних ймовірностей. Існує зв’язок між доведенням за стандартом «поза розумним сумнівом» і встановленням «моральної достовірності».

Leibniz’s classification, which includes logical and factual self-certainty as well as “moral» and presumptive certainty, is used to explain concepts of certainty and uncertainty in criminal law. In order to raise informative power it seems reasonable to complete pure qualitative assessment of evidence and explanations in terms of “certain» and “uncertain» in accordance with new Criminal Procedural Code of Ukraine by relevant quantitative assessment of logical probabilities. There is some coherence between proof by standard “beyond reasonable doubt» and finding of “moral certainty».

Для разъяснения понятий достоверности и недостоверности в уголовном праве использована предложенная Лейбницем классификация, включающая логическую и фактическую самодостоверность, а также «моральную» и презумптивную достоверность. Осуществляемую согласно новому Криминальному процессуальному кодексу Украины чисто качественную оценку доказательств, показаний и пояснений в терминах «достоверное» и «недостоверное», с целью повышения информативности уместно дополнять количественной оценкой соответствующих логических вероятностей. Существует соответствие между доказательством согласно стандарту «вне разумного сомнения» и установлением «моральной достоверности».