Наукові публікації (Scientific publications). УДК 349.2/.3
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/155
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ The essence and content of labour-law principles of the legal regulatory framework for the National Police staffing in Ukraine(Підприємництво, господарство і право. - 2022. - № 6. - С. 56-60, 2022) Harbuziuk, K. H.; Гарбузюк, К. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074Здійснено загальнотеоретичний аналіз поняття принципів та принципів права. Сформовано теоретико-концептуальну позицію щодо сутності принципів трудового права. Визначено зміст і сутність трудових принципів правового регулювання кадрового забезпечення Національної поліції України, а також проведено їх класифікацію. Встановлено, що важливими принципами правового регулювання кадрового забезпечення Національної поліції України є спеціальні трудоправові принципи, які притаманні виключно цьому напряму юридичного впливу, а не всій галузі трудового права. З-поміж зазначених принципів варто виділити такі: а) принцип стабільності (кадрове забезпечення здійснюється систематично та супроводжує весь трудовий процес усіх працівників Національної поліції України); б) принцип комплексності (кадрове забезпечення має не тільки виражатися в підготовці паперів для здійснення тих чи інших кадрових заходів, а й постійно відстежувати кадрові проблеми Національної поліції України та формувати шляхи їх вирішення); в) принцип пріоритету трудових інтересів поліцейських (кадрове забезпечення органів Національної поліції України має бути спрямоване насамперед на формування найбільш сприятливих умов для реалізації поліцейськими наданих і гарантованих їм Конституцією України та законодавством трудових прав, а вже потім кадрової політики керівництва); г) принцип розвитку кадрового потенціалу (кадрове забезпечення повинне спрямовуватися на постійне підвищення кваліфікації та професійних навичок кадрового складу поліції з метою поліпшення виконання поліцейськими своїх трудових і службових функцій, а також посилення вимог до кандидатів на службу в Національній поліції України).Документ До проблеми визначення поняття та видів кадрових процедур в органах національної поліції(Юридична наука. – 2020. – № 9 (111). – С. 180-186, 2020) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074Актуальність статті полягає в тому, що комплексність кадрового забезпечення досягається за рахунок не тільки теоретичних особливостей цієї категорії, але й великого числа зовнішніх, практичних аспектів. В даному контексті також відмітимо, що робота з кадрами в органах та підрозділах Національної поліції України не відбувається хаотично, невпорядковано, а поділяється на окремі напрямки, в кожному з яких проявляються її головні завдання та цілі. Дані відрізки називаються кадровими процедурами, розуміння сутності та видів яких є не менш актуальною проблемою, ані ж саме кадрове забезпечення в органах поліції в цілому. У статті, на основі дослідження наукових джерел, розкрито зміст та сутність поняття «процедура» у загальнонауковому та юридичному сенсі. Окреслено поняття та особливості кадрових процедур в органах Національної поліції України. Проаналізовано існуючі наукові підходи та законодавчі положення щодо класифікації кадрових процедур в органах поліції. Побудовано авторську концепцію щодо класифікації кадрових процедур в органах поліції. В рамках діяльності Національної поліції України наявною є аналогічна ситуація, але при цьому ключовий законодавчий акт, який регламентує діяльність даного центрального органу виконавчої влади наповнено положеннями, які визначають організаційні та правові засади реалізації різноманітних процедур. Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги існуючі наукові положення, ми дійшли висновку, що на сьогоднішній день існує три ключові групи кадрових процедур в органах Національної поліції, а саме: процедури пов’язані із прийняттям поліцейського на службу – в дану групу входять кадрові процедури, які здійснюються на початку службової кар’єри поліцейського та пов’язані із його відбором на службу, первинним навчанням, введенням в штат поліції, тощо; процедури пов’язані із процесом служби поліцейського – сукупність кадрових процедур, пов’язаних із професійним навчанням, атестацією, отриманням чергових спеціальних звань, оплатою праці та відпочинком тощо; процедури пов’язані з припиненням поліцейським службової кар’єри – об’єднують в собі процедури, які реалізуються за фактом припинення поліцейським служби в поліції та розірвання трудових відносин із Національної поліції України.Документ Перспективні напрямки покращення окремих кадрових процедур в органах Національної поліції України(Юридична наука. – 2020. – № 8 (110). – С. 228-234, 2020) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074Актуальність статті полягає в тому, що аналіз наукової літератури та норм чинного законодавства дає змогу констатувати, що забезпечення високопрофесійного, ефективного та результативного виконання завдань і функцій держави важливий, але не єдиний аспект, який визначає необхідність поліпшення кадрового забезпечення, зокрема кадрових процедур, в органах національної поліції. Недолік наведеного підходу полягає у тому, що за такої його однобічності суттєво зменшується увага до забезпечення прав і законних інтересів самих поліцейських та інших працівників національної поліції, як учасників службово-трудових відносин. Очевидно, що перегляд, покращення та розвитку кадрових процедур в органах і службах національної поліції має бути спрямований у рівній мірі як на задоволення потреб держави у кадрах із відповідними якостями та характеристиками, так і на зміцнення гарантій трудових праві та законних інтересів самого кадрового складу органів поліції як найманих працівників. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України, окреслено проблемні питання реалізації окремих кадрових процедур в органах Національної поліції України. Констатовано, що наявні на сьогодні проблеми у процедурах кадрового забезпечення органів і служб національної поліції є шкідливими не лише з точки зору забезпечення державних і суспільних інтересів, але й з позиції гарантування та захисту трудових і тісно повʼязаних із ними прав працівників поліції. Зʼясовано, що законодавчі положення свідчать про те, що висновки дисциплінарної комісії не мають обовʼязкового характеру, а той факт, що згідно чинного законодавства керівник приймає рішення на підставі матеріалів справи та враховуючи думки членів комісії ніяким чином не заважає керівнику прийняти рішення інше, аніж рекомендоване комісією, або навіть прямо суперечить останньому. При цьому законодавство не вимагає, щоб керівник надавав обґрунтування того, чому саме він вважає висновки дисциплінарної комісії невірними чи недоцільними для врахування при прийнятті рішення щодо дисциплінарної відповідальності працівника поліції. Перековані, що такий ступінь субʼєктивізму при вирішенні питання про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності не може не позначатися на обʼєктивності та неупередженості даної процедури.Документ Особливості правового регулювання нормами трудового права відбору на службу в поліцію(Юридична наука. – 2020. – № 11 (113). – С. 57-63, 2020) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074Актуальність статті полягає в тому, що служба в будь-якому правоохоронному органі держави покладає на особу спеціальне коло прав, обов’язків та виключних повноважень, якими не мають можливості користуватись інші суб’єкти трудових правовідносин в інших сферах суспільного життя. Не є виключенням в даному контексті і служба в поліції, яка має особливий характер, зміст та призначення. Процедура залучення осіб до роботи в органах та підрозділах поліції є досить специфічною та відмінною від загального процесу прийняття звичайного працівника на роботу. Даний аспект не відрізняє відбір на службу в поліції від загальної системи трудоправового регулювання, але доводить наявність особливостей дії норм трудового права в зазначеному контексті. У статті, на основі аналізу нормативно-правових та доктринальних джерел, проведено відмежування загальнотрудової процедури прийняття на роботу та процедури відбору на службу, зокрема в органи поліції. Окреслено найбільш характерні відмінності та особливості відбору на службу в органи та підрозділи Національної поліції України. Визначено, що процес відбору на службу в поліцію являє собою цілком самостійну та відмінну від загального прийняття на роботу процедуру. Його ключові відмінності полягають в наступному: по-перше, відбір на службу в поліцію включає в себе значно більший обсяг етапів та супутніх механічних аспектів, аніж загальний порядок прийняття працівника на роботу шляхом укладення із ним трудового договору; по-друге, центральне місце при відборі на службу в поліцію відведено конкурсу, за допомогою якого визначається фізична, психологічна та «компетенційна» складові особи кандидата, а також його загальна готовність виконувати поліцейські функції; по-третє, відбір на службу в поліцію здійснюється уповноваженим суб’єктом – поліцейськими комісіями, які володіють для цього спеціальними повноваженнями, правами та виконують особливий набір функцій; по-четверте, відбір на службу в поліцію передбачає спеціальну перевірку стану здоров’я, та в окремих випадках, психофізіологічних здібностей майбутнього поліцейського. Зроблено висновок, що норми трудового права займають важливе місце у контексті процедури відбору на службу до поліції. Незважаючи на те, що дана процедура здебільшого регламентована положеннями спеціальної нормативно-правової бази, яка встановлює адміністративні засади роботи Національної поліції України в цілому, втім положення загальнотрудового законодавства в цьому контексті закріплюють базові основи виникнення трудових правовідносин та обов’язків, що покладаються у зв’язку із цим на працівника та роботодавця.Документ Співвідношення норм адміністративного та трудового права у правовому регулюванні кадрового забезпечення органів Національної поліції України(Юридична наука. – 2020. – № 10 (112). – С. 78-83, 2020) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, розкрито сутність та значення загально-правового поняття «норма права», на основі чого виділено похідні від нього дефініції категорій «норми трудового права» та «норми адміністративного права». Розкрито значення та роль норм трудового та адміністративного права в правовому регулюванні кадрового забезпечення органів Національної поліції України. Наголошено, що в контексті кадрового забезпечення органів Національної поліції України, норми трудового та адміністративного права об’єднуються в особливий симбіоз. На перший погляд, обидві групи норм є цілком різними, як за своєю правовою природою, так і юридичним призначення. Проте, саме в роботі поліції вони формують собою нетипову, унікальну конструкцію регулювання трудових та тісно пов’язаних із ними правовідносин. Зроблено висновок, що норми трудового права визначають основу правового регулювання праці поліцейських та усіх питань прямо пов’язаних з їх трудовою діяльністю. Вони визначають засади розподілу робочого часу, надання відпусток, нормування трудової діяльності поліцейських, закріплюють в собі гарантії трудових прав даної категорії працівників. Проте, враховуючи той факт, що Національна поліція займає своє самостійне та незалежне місце у владно-розпорядчому механізмі нашої держави та реалізує її правоохоронну функцію, забезпечення регламенту трудових відносин поліцейських також відбувається за допомогою адміністративних норм. Іншими словами, норми трудового права регулюють трудові відносини, що виникають в контексті праці працівників поліції безпосередньо, а норми адміністративні – закріплюють владно-управлінські форми та механізми забезпечення регулювання трудових відносин.Документ Єдність та диференціація правового регулювання кадрового забезпечення органів Національної поліції України(Юридична наука. – 2020. – № 12 (114). – С. 58-64, 2020) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074Актуальність статті полягає в тому, що правове регулювання всіх без виключення трудових правовідносин відбувається на основі єдиних, загальнонаціональних стандартів закріплених кодифікованим законодавством про працю. Проте, особливі суб’єктивні ознаки працівників та характер відповідної трудової діяльності часто породжують необхідність відходження від основоположних вимог для забезпечення ефективності регулювання відповідного роду праці. Цей аспект обумовлює важливу і на сьогодні вже невід’ємну ознаку трудового права – принцип єдності та диференціації правового регулювання. Такий принцип характеризує правове регулювання всіх інститутів та явищ, які виникають в межах трудових правовідносин. Дослідження стану нормативно-правового регулювання кадрового забезпечення органів Національної поліції України показав подвійність юридичних норм, котрі регулюють його етапи. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених трудової галузі права, розкрито зміст, сутність, прояви та інші особливості проблематики єдності та диференціації правового регулювання трудових правовідносин. Запропоновано авторське визначення поняття єдності та диференціації правового регулювання кадрового забезпечення органів Національної поліції України. Наведено ключові приклади прояву єдності та диференціації правового регулювання кадрового забезпечення в поліції. Зроблено висновок, що на сьогоднішній день правове регулювання кадрового забезпечення органів та підрозділів Національної поліції України хоча і основується на загальних принципах та організаційно-правових засадах трудового права, але при цьому містить в собі глибокий диференційований підхід до забезпечення трудової діяльності поліцейських. Цей аспект виражається у декількох важливих моментах: по-перше, наявності легальних, встановлених Кодексом законів про працю України підстав регулювання трудових відносин, що виникають в поліції спеціальними нормами, які закріплені у відомчій нормативно-правові базі Національної поліції; по-друге, існуванні спеціальних нормативно-встановлених процедур забезпечення трудового процесу поліцейських, зокрема з питань підтримки службової дисципліни, просування по службі, юридичного оформлення та обліку трудового процесу і таке інше; по-треті, регламентації трудового процесу працівників поліції не тільки нормами трудового права, але й адміністративного.Документ Теоретико-правові проблеми атестації працівників Національної поліції України(Право і безпека. – 2021. – № 4 (83). – С. 197-206, 2021) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074; Могілевський, Л. В.; Mohilevskyi, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6994-6086З’ясовано сутність та зміст поняття «атестація», розкрито низку загальнотеоретичних підходів до тлумачення вказаної наукової категорії. Обґрунтовано, що в контексті зазначеної проблематики цей термін найбільш доцільно розглядати у широкому та вузькому розуміннях. Виокремлено перелік ключових ознак, які характеризують поняття «атестація працівників поліції». Констатовано, що правові засади атестації працівників поліції наразі є недосконалими та глибоко суперечливими, а тому потребують комплексного доопрацювання. Сформульовано низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення загального та спеціального трудового законодавства, яке визначає правові засади атестації працівників поліції.Документ Legislative regulation of grounds for dismissal of an employee for committing a corruption or corruption-related offense(Amazonia Investiga. – 2020. – Vol 9, No 26. – P. 304-310, 2020) Podorozhnii, Ye. Yu.; Подорожній, Є. Ю.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1677-1937; Obushenko, N.; ; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2924-3180; Harbuziuk, K. H.; Гарбузюк, К. Г.; ; Platkovska, O. V.; Платковська, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0011-9290;Стаття присвячена аналізу чинного законодавства України в частині унормування підстав для звільнення працівника за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення. Проаналізовано наукові точки зору та відповідні положення загального і спеціального законодавства щодо тлумачення таких дефініцій, як «корупція», «корупційне правопорушення», «правопорушення, пов’язане з корупцією». Необхідність вивчення даного питання зумовлено тим, що євроінтеграційний напрямок розвитку України не можливий без ефективної протидії корупції як негативного соціального явища, що перешкоджає нормальному функціонуванню економічних відносин і громадського суспільства загалом. Наголошується, що працівник, який вчинив корупційне правопорушення, і стосовно якого постановлено судове рішення, яким його визнано винним у скоєні такого правопорушення, і яке набрало законної сили, має бути звільнений з роботи. Акцентовано увагу на тому факті, що за результатами постановленого судового рішення не завжди можливо звільнити працівника саме з підстави вчинення корупційного правопорушення, оскільки особа може звільнитися відразу після складання щодо неї адміністративного протоколу. Мета статті – здійснити аналіз чинного законодавства України з питань регламентації підстав для звільнення працівника за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення. Методи дослідження визначені з урахуванням поставленої мети, задля чого використано сучасні методи наукового пізнання, а саме порівняльноправовий та узагальнення. Застосування цих методів дало змогу досягнути всебічності та об'єктивності наукового дослідження, обґрунтованості та узгодженості сформульованих висновків.Документ До характеристики трудо-правових принципів правового регулювання кадрового забезпечення органів Національної поліції України(Сучасний стан забезпечення трудових прав і прав у сфері соціального забезпечення та перспективи його поліпшення : матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 4 черв. 2021 р.). - Xарків : ХНУВС, 2021. - С. 129-132, 2021) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6714-5074Наведено коло керівних ідей, які становлять систему принципів правового регулювання кадрового забезпечення працівників поліції.Документ Сучасний стан відбору осіб, які вперше приймаються на службу в Національну поліцію України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2019. - № 4. - С. 77-80, 2019) Гарбузюк, К. Г.; Harbuziuk, K. H.Актуальність статті полягає в тому, що сучасний стан відбору в поліцію можна характеризувати критеріями звітності МВС або ж оцінками суспільних відносин і їх станом нормативно-правового забезпечення. Але передусім доцільно оговорити те, що критерії для оцінювання відбору не використано через їх відсутність у концепції реформування й у МВС України, а тому ми проаналізували низку інших джерел. Аналіз ускладнено невідкритістю МВС у наданні інформації. Зокрема, профільне міністерство з невідомих причин не надало запитувану нами інформацію щодо кількості кандидатів на службу в поліцію та проходження ними відбору. Так, ДКЗ НПУ повідомило, що інформація, яку ми запитували, не передбачена. Також у статті на основі аналізу наукових поглядів учених і норм чинного законодавства досліджено сучасний стан відбору осіб, які вперше приймаються на службу в національну поліцію України. Обґрунтовано, що виключно законодавчою сферою на першопочатковому етапі реформи мають бути охоплені акти, що стосуються матеріальних норм права, а за допомогою підзаконних актів лише нині доцільно конкретизувати законодавчі приписи та порядок їх виконання.