Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.2/.7

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/282

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12
  • Ескіз
    Документ
    Проблема змішаної (складної, подвійної) форми вини та кваліфікація кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності
    (Legal science and education in Ukraine and EU countries: a paradigm shift : Collective monograph. - Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. - P. 453-480, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.
    За сучасних умов розбудови України за інноваційним шляхом дедалі більшої значущості набуває всебічна охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності. У зв’язку з цим забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності набуває нових пріоритетів. Водночас питання здійснення належної кримінально-правової оцінки реальних внутрішніх проявів особи при вчиненні нею порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також суб’єктивного ставлення до наслідків такого діяння має істотне значення для реалізації основоположних засад кримінального права, зокрема в аспекті недопустимості об’єктивного ставлення у вину. Результати аналізу практики застосування ст. 176, 177, 229, 231 та 232 КК України дозволяють стверджувати, що в окремих випадках вина особи може бути умисною щодо діяння та необережною щодо його наслідків. Отже, з’ясування поняття й ознак злочину, вчиненого із двома формами вини, має велике теоретичне та практичне значення. Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 231 КК, визначається залежно від форми його вчинення та психічного ставлення особи до різних об’єктивних ознак: 1) прямий умисел щодо збирання відомостей, які становлять комерційну таємницю; 2) прямий або непрямий умисел щодо подальшого незаконного використання таких відомостей і 3) умисел (прямий чи непрямий) або необережність (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість) щодо завдання істотної шкоди особі, яка правомірно визначила інформацію як комерційну таємницю. У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК, винний усвідомлює, що розголошує комерційну таємницю без згоди її володільця і бажає цього (прямий умисел). Щодо спричинення такою поведінкою наслідків у вигляді істотної шкоди, то вина може бути як у формі умислу (прямого чи непрямого), так і у формі необережності (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість).
  • Ескіз
    Документ
    Чи можуть сто котів набути якостей тигра?
    (Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 107-109, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    Стверджено, що сто котів не можуть набути якостей тигра, але спроможні заподіяти охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам не меншу шкоду, ніж один тигр. А виходячи з того, що у кримінальному праві України визначальним для підстав кримінальної відповідальності є не розмір того, хто спричинив шкоду, або їх кількість, а саме розмір спричиненої шкоди, преюдиція не тільки повинна бути врахована у законі про кримінальну відповідальність, а й потребує свого розширення.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією: заборонено чи все ж таки допустиме?
    (Наукові читання, присвячені пам’яті профессора Т. А. Денисової : зб. матеріалів (м. Запоріжжя, 10 берез. 2022 р.). – Запоріжжя : КПУ, 2022. – С. 380-384, 2022) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    Досліджено та проаналізовано інститут аналогії у кримінальному праві України, встановлено та усунено прогалин у законі про кримінальну відповідальність, тлумачення його положень, застосування судового прецеденту, положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, рішень Європейського суду з прав людини тощо. Стверджено про застосування ст. 176 КК України «Порушення авторського права і суміжних прав» за аналогією закону про кримінальну відповідальність та з великою ймовірністю припущено, що на підставі ч. 4 ст. 3 КК України такі рішення варто визнати незаконними.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості законодавчої конструкції та визначення форми вини кримінальних правопорушень з похідними наслідками
    (Прикарпатський юридичний вісник. - 2021. - Вип. 6(41). - С. 97-102, 2021) Ємельянов, В. П.; Yemelianov, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8934-2976; Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2412-7909
    Розглянуто питання визначення кола та сутності кримінальних правопорушень з похідними наслідками, а також визначення особливостей змісту психічної діяльності, що характеризує такі протиправні посягання. Доведено, що до групи кримінальних правопорушень з похідними наслідками слід віднести й такі кримінально правові норми, у диспозиції яких законодавець не зазначає на основний (прямий, безпосередній) наслідок діяння, а вказує виключно на злочинний результат, що є нормативною об’єктивною ознакою, наявність якої й обумовлює відповідний характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого та караність такого діяння.
  • Ескіз
    Документ
    Корупційні злочини і порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, вчинені службовою особою з використанням службового становища
    (Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук.­практ. конф. (м. Харків, 31 берез. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 195-196, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    Проаналізовано склад корупційних злочинів. Засвідчено, що вони тим чи іншим чином пов’язані з вигодами майнового, нематеріального чи негрошового характеру, які одержують без законних на те підстав службові особи з використанням свого службового становища.
  • Ескіз
    Документ
    Кримінальні правопорушення з похідними наслідками: особливості законодавчої конструкції та визначення форми вини
    (Кримінологічний вимір сучасності : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14 квіт. 2022 р.). – Харків: ХНУВС, 2022. – С. 82-85, 2022) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    Наведена законодавча конструкція категорії кримінальні правопорушення з похідними наслідками.
  • Ескіз
    Документ
    Нематеріальні активи на об’єкти інтелектуальної власності у структурі неправомірної вигоди за кримінальним правом України
    (Вісник Асоціації кримінального права України. - 2015. - № 1 (4). - С. 296-308, 2015) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    У статті розглядається питання щодо змісту неправомірної вигоди, що полягає у нематеріальних активах, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Аналізується зміст виключних майнових та особистих немайнових прав на об’єкти інтелектуальної власності як сутність таких нематеріальних активів. Обґрунтовується висновок про віднесення особистих немайнових прав особи, яка створила об’єкт інтелектуальної власності, щодо визнання його творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) такого результату інтелектуальної діяльності до нематеріальних активів як одного з предметів неправомірної вигоди.
  • Ескіз
    Документ
    Примушування до антиконкурентних узгоджених дій (до п’ятої річниці «гуманізації» відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)
    (Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2016. - Вип. 22. - С. 148-152, 2016) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313; Чорнуха, О. С.; Chornukha, O. S.
    У статті розглядається питання щодо декриміналізації діяння, пов’язаного з примушуванням до антикорупційних узгоджених дій (ст. 228 КК України за станом на 01 листопада 2011 р.), обґрунтованості такої гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності та необхідності кримінальноправового забезпечення охорони добросовісної конкуренції в частині визначення у кримінальному законі підстав відповідальності за нечесні методи боротьби за конкурентні переваги. Робиться висновок про необґрунтованість та безпідставність скасування караності примушування до антиконкурентних узгоджених дій та нагальну потребу кримінально-правового забезпечення охорони зазначеного інституту права інтелектуальної власності.
  • Ескіз
    Документ
    Майно як предмет злочинів проти власності та предмет суспільних відносин права власності на речі та інші речові права
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 2 (16). - С. 121-131, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    Розглядається питання щодо змісту і сутності ознак предмета злочинів проти власності за КК України 1960 р. та КК України 2001 р. Констатується, що зміст таких ознак пояснюється в першу чергу тим напрямом соціально-політичного устрою нашої країни, що проголошується в конституційних положеннях нашої держави на момент прийняття відповідного кримінального закону і знаходить своє закріплення в положеннях цивільного законодавства. Робиться висновок про те, що визначення предмета злочинів проти власності, надане в законі про кримінальну відповідальність, застаріло і не відповідає положенням як Конституції України, так і чинного ЦК України.
  • Ескіз
    Документ
    Проблема змішаної (складної) форми вини у злочинах, при вчиненні яких порушуються права на об’єкти інтелектуальної власності
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 1 (15). - С. 146-158, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
    Розглянуто питання щодо змісту та сутності змішаної (складеної) форми вини через характерний для неї розрив цілісного процесу психічної діяльності особи, що відображає єдине ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, яке вона вчиняє. Зазначено, що в злочинах у сфері інтелектуальної власності у законодавця при вказівці на ступінь їх суспільної небезпечності відсутня будь-яка альтернатива, він просто має назвати наслідки таких діянь, які їм не властиві, але певним чином пов’язані з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності.