Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.2/.7
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/282
Переглянути
129 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Публікація Урахування загальних засад призначення покарання у разі його призначення за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270 КК України(Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. - 2024. - № 4. - С. 119-124, 2024) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; Ященко Андрій МиколайовичУ статті наголошується на тому, що на жаль, практика призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270 «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки» є незначною. Констатується відсутність випадків виходу суду за межі санкції при призначенні покарання за вчинення діяння, передбаченого ст. 270 КК України, що свідчить про належність формалізованої законодавцем санкції за вчинення цього правопорушення. Визначається перелік положень Загальної частини КК України, які повинні враховуватися при призначенні покарання. Констатується проблемність безпосереднього урахування ступеня тяжкості вчиненого правопорушення при призначенні покарання у контексті такого урахування відповідно до ст. 12 КК України. Зазначається, що аналіз особи винного як елементу засади призначення покарання здатний сформувати уявлення про портрет типового правопорушника, який вчиняє певне правопорушення, що в подальшому може покращити діяльність із його запобігання. У статті аналізуються основні характеристики осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого ст. 270 КК України. Окреслюється відсутність значної різноманітності щодо пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, які враховуються судом при його призначенні за вчинення діяння, передбаченого ст. 270 КК України.Публікація Criminal responsibility for ecocide resulting from the military aggression of russia(European Journal of Environmental Sciences. – 2024. – Vol. 14, № 1. – P. 24–32, 2024) Kharytonov, S. O.; Orlovskyi, R.; Us, O.; Iashchenko, A.; Ященко, А. М.; Maslova, O.; Ященко Андрій МиколайовичВійськова агресія Росії проти України призвела до знищення природних ресурсів, екосистем та інфраструктури. Ці дії порушили міжнародні принципи екологічної безпеки. Військові дії завдали серйозної шкоди заповідникам, водно-болотним угіддям, ґрунтам. Забруднення повітря та води має транскордонний вплив. Дії Росії загрожують майбутнім поколінням і клімату. Тому створення механізму забезпечення екологічної безпеки є актуальною проблемою світової цивілізації. Тому метою даного дослідження є аналіз кримінальної відповідальності за екоцид в умовах російської військової агресії та визначення існуючих законодавчих проблем у цій сфері та шляхів їх подолання. Методологія дослідження екоциду та його зв’язку з військовою агресією Росії включає аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, діалектику, аналітику, аналогію, абстракцію та узагальнення. Ці методи допомагають розкрити суть проблеми, закріпити правові норми, розробити рекомендації та пріоритети регулювання екоциду.Публікація Розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті (проблеми суб’єктного складу та особливості кримінальної відповідальності за ст. 161 КК України)(Протидія кримінальним правопорушенням на деокопованих територіях : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кропивницький, 27 жовт. 2023 р.). – Кропивницький, 2023. – С. 27-32, 2023) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; Ященко Андрій МиколайовичЗазначено, що чинне національне кримінальне законодавство у сфері протидії розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, стосовно дій вчинених іноземними громадянами, й насамперед громадянами РФ, в тому числі у сфері медіа, як з використанням ЗМІ, так і за безпосередньою причетністю ЗМІ, потребують вдосконалення. Запропоновано деякі зміни у цьому напрямку.Документ Забруднення та псування земельних ресурсів України, як ознака кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в умовах російської воєнної агресії(ScienceRise: Juridical Science. - 2023. - № 2( 24). - P. 31-37, 2023) Шульга, А. М.; Shulha, A. M.Стаття присвячена проблемам пов’язаним із правовою охороною земельних ресурсів України, що зазнали суттєво негативного впливу під час здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку так званої російської федерації. У роботі визначаються та аналізуються види забруднення та псування земельних ресурсів, яке виникає внаслідок здійснення військової агресії та ведення бойових дій з боку російської федерації, як країни-агресора. Таке забруднення та псування земельних ресурсів отримало назву воєнно-техногенне забруднення земельних ресурсів. Констатується, що ведення не тільки активних, а й пасивних бойових дій спричиняє непоправної шкоди земельним ресурсам. Це проявляється у механічному, фізичному, хімічному, біологічному забрудненні ґрунтового покриву земель різної категорії. Також, наприклад, риття окопів, укріплених районів, сховищ для боєприпасів та особового складу, капонірів для військової техніки спричиняє деградацію ґрунтового покриву земель. Наслідки цих дій свідчать про наявність ознак такого кримінального правопорушення як «Екоцид» – стаття 441 Кримінального кодексу України. Робляться висновки про те, що: 1) воєнно-техногенне забруднення ґрунтового покриву земель спричиняє безпосереднє забруднення ґрунтів небезпечними речовинами військового характеру, а також їх деградацію; 2) такі наслідки є суспільно небезпечними для людини та довкілля з огляду на систему взаємодії «ґрунт-рослина», «ґрунт-рослина-людина»; 3) в цілому кваліфікація такого забруднення ґрунтового покриву земель має відбуватися за статтею 441 «Екоцид» Кримінального кодексу України без застосування норм Розділу VIII «Кримінальні правопорушення проти довкілля»; 4) встановлення доказової бази має здійснюватися спільними зусиллями національними та міжнародними правоохоронними органами; 5) відшкодування завданих збитків від забруднення та псування земельних ресурсів має відбуватися за рахунок контрибуції та репарації з боку росії, як держави-агресора.Документ Кримінальна відповідальність за мародерство та інші злочини проти майна в умовах воєнного стану(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 455-456, 2024) Ісаєва, О. В.; Isaieva, O. V.Зазначено, що мародерами слід вважати військовослужбовців (а не цивільних осіб), які викрадають на полі бою у поранених чи вбитих військовослужбовців предмети обмундирування й особисті речі (за винятком зброї і боєприпасів). Цивільні особи в умовах воєнного стану вчиняють не мародерство, а передбачені Кримінальним кодексом України кримінальні правопорушення проти власності.Публікація Особливості кримінальної відповідальності поліцейських, що проходять службу в підрозділі поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”»(Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти : матеріали VІІІ Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Дніпро, 15 берез. 2024 р.) : у 2-х ч. – Дніпро : ДДУВС, 2024. – Ч. І. – С. 581-582, 2024) Пінчук, Р. С.; Pinchuk, R. S.; Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.; Чишко Катерина ОлександрівнаРозглянуто особливості кримінальної відповідальності поліцейських, що проходять службу в підрозділі поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”».Публікація Екоцид: проблеми практичного застосування кримінально-правової норми(Наукові перспективи. - 2024. - № 4(46). - С. 1174-1195, 2024) Шульга, А. М.; Shulha, A. M.; Андрій ШульгаДосліджено теоретичні проблеми практичного застосуванням кримінально-правової норми передбаченої статтею 441 КК України в умовах неоголошеної військової агресії з боку росії. Запропоновано юридичний механізм притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб країни-агресора вирішувати відповідно до чинного міжнародного законодавства ратифікованим законодавцем України; запропоновано суб’єктивну сторону правопорушення не обмежувати лише умисною формою вини; в якості кваліфікуючої ознаки має сенс визначити та закріпити умови здійснення таких дій і настання відповідних наслідків – військова агресія, збройний конфлікт, військовий напад тощо; зазначено про те, що має бути розроблений чіткій алгоритм процесуального доведення вини суб’єктів екоциду, що ґрунтується на нормах міжнародного права імплементованого у національне законодавство; наголошено на тому, що має бути розроблений юридичний механізм забезпечення відшкодування завданих екоцидом екологічної та супутньої економічної шкоди.Документ Розвиток вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акта, проходження навчання тероризму(Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квіт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 149-152, 2024) Полонська, І. В.; Polonska, I. V.Зазначено, що вітчизняне законодавство про кримінальну відповідальність було доповнено забороною сприяння вчиненню терористичного акту через євроінтеграційні прагнення. Подальший розвиток приписів про кримінальну відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акту також відбувся в координації з міжнародними тенденціями посилення боротьби з тероризмом та розширення кримінально-правових засобів.Документ Функціональний аспект вивчення терміна «кримінальна відповідальність» у системі уявлень кримінально-правової політики протидії злочинності(Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квіт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 90-91, 2024) Лантінов, Я. О.; Lantinov, Ya. O.Підкреслено, що "кримінальна відповідальність" – це правовий термін збірного ("контейнерного") типу. Існує можливість змінювати зміст цього терміну, залишаючи текст незмінним.Публікація До питання визначення суб’єктів учинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України(Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 19 квіт. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 63-66, 2024) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaНаголошено, що до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, може притягатися і потерпілий, і свідок, які надали неправдиві показання, незважаючи на те, чи здійснювався розгляд цивільної, господарської справи або ж справи про адміністративне правопорушення.