Автореферати дисертацій (Abstracts of Thesis). УДК 343.1(043.3)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/288
Переглянути
32 результатів
Результати пошуку
Документ Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля : автореф. дис.(Харків, 2019) Крігер, Л. Ю.; Kriher, L. Yu.; Кригер, Л. Ю.; Мала, О. Р. - науковий керівникДосліджено процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Висвітлено історичні аспекти розвитку та становлення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Досліджено сутність та охарактеризовано специфіку здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень проти довкілля. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля та роль у ньому прокурора. Сформульовано рекомендації щодо діяльності прокурора на початку досудового розслідування, при проведенні слідчих (розшукових) дій, повідомленні особі про підозру та на етапі закінчення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля. Визначено процесуальний порядок реалізації прокурором повноважень щодо забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями проти довкілля. З’ясовано особливості пред’явлення прокурором цивільного позову у кримінальному провадженні вказаної категорії. Надано рекомендації стосовно удосконалення нормативних основ діяльності прокурора на досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень проти довкілля.Документ Вирок суду при спрощеній формі судового розгляду кримінальних справ : автореф. дис.(Харків, 2011) Шумов, В. В.; Shumov, V. V.; Каткова, Т. В. - науковий керівникДисертація є комплексним монографічним дослідженням, в якому розглянуто низку актуальних правових, теоретичних і практичних проблем постановлення законних та обґрунтованих вироків при застосуванні введеної у кримінальний процес України у 2001 році спрощеної форми судового розгляду кримінальних справ у випадках визнання обвинуваченим своєї вини. У роботі здійснено порівняльно-правовий аналіз виникнення і застосування такої спрощеної форми у різних країнах світу, зокрема «угод про визнання вини у США» та особливого порядку за КПК Російської Федерації. На підставі вивчення судової практики досліджені особливості та проблемні питання застосування в Україні спрощеної форми судового розгляду та правової якості вироку суду, який постановляється у судовому засіданні за спрощеною формою. Внесено науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства і розроблення нового КПК України.Документ Процесуальна економія репресивного впливу в кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків, 2019) Слінько, Д. С.; Slinko, D. S.; Слинько, Д. С.; Трубников, В. М. - науковий консультантУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення теоретико-правових положень та практичних проблем оптимізації, процесуальної економії репресивного впливу у кримінальному провадженні стороною обвинувачення відносно учасників процесу. Запропоновано теоретичні елементи застосування індивідуального підходу відносно особи, якщо вона входить у коло учасників кримінального провадження, підозрюваного, обвинуваченого на підставі дотримання засади справедливості. Розкрито зміст та функції сторони обвинувачення у випадку прийняття процесуального рішення щодо проведення досудового розслідування. Надані положення закриття кримінального провадження відносно особи, якщо не було повідомлено про підозру стороною обвинувачення на досудових стадіях процесу. Доведено, що кримінальні репресії застосовуються на підставі норм кримінального закону. Процесуальні репресії встановлюються на підставі процесуальних заходів та юридичної відповідальності відносно окремої категорії учасників, які вчинили кримінальне правопорушення. Розкрито зміст підготовчого судового провадження та елементи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі клопотання прокурора до суду. Запропоновано міжнародно-правові стандарти оптимізації, економію репресивного впливу у кримінальному процесі. Надано процесуальну класифікацію консенсусу, теоретичну модель системи альтернативного вирішення спорів. Доведено, що правове значення відновного правосуддя полягає у моральному вирішенні конфлікту на підставі укладення договору, угоди.Документ Забезпечення недоторканності права власності в кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків, 2019) Дрозд, А. В.; Drozd, A. V.; Фоміна, Т. Г. - науковий керівникУ роботі комплексно досліджено механізм забезпечення недоторканності права власності в кримінальному провадженні. Розглянуто історико-правовий аналіз становлення та розвитку недоторканності права власності в кримінальному процесі. Досліджено поняття та зміст недоторканності права власності як засади кримінального провадження. Під недоторканністю права власності в кримінальному провадженні запропоновано розуміти неприпустимість протиправного та незаконного втручання, обмеження чи позбавлення особи права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання недоторканності права власності в кримінальному процесі. З’ясовано випадки та підстави правомірного обмеження права власності в кримінальному провадженні. Розглянуто процесуальний порядок тимчасового вилучення майна та арешту майна як способу обмеження права власності в кримінальному провадженні. Визначено міжнародно-правові стандарти захисту права власності в кримінальному процесі. Охарактеризовано сучасний стан забезпечення слідчим, прокурором недоторканності права власності в кримінальному провадженні, також розкрито зміст і встановлено значення судового контролю за дотриманням недоторканності права власності в кримінальному провадженні.Документ Концептуальні засади правового регулювання досудового розслідування як стадії кримінального провадження : автореф. дис.(Харків, 2019) Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Уваров, В. Г. - науковий консультантДисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних і прикладних питань, пов’язаних із правовим регулюванням досудового розслідування. В роботі розкрито сутність, значення та завдання досудового розслідування; розглянуто специфіку досудового слідства та особливості дізнання як форм досудового розслідування; розкрито функціональну спрямованість диференціації кримінальної процесуальної форми під час досудового розслідування. Узагальнено наукові погляди щодо сутності, значення та системи загальних положень досудового розслідування. Досліджено процесуальну діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування; розкрито актуальні питання застосування європейських правових стандартів під час досудового розслідування. Охарактеризовано підстави та процесуальний порядок закриття кримінального провадження, а також звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Надано пропозиції з удосконалення положень чинного кримінального процесуального законодавства України.Документ Теорія та практика реалізації експертної ініціативи у кримінальному провадженні : автореф. дис.(Харків, 2019) Щербанюк, Д. В.; Shcherbaniuk, D. V.; Степанюк, Р. Л. - науковий керівникУ дисертації розроблено теоретико-прикладні засади реалізації експертної ініціативи у кримінальному провадженні. Узагальнено наукові уявлення про генезис розвитку феномена експертної ініціативи від її виникнення разом з інститутом спеціальних знань у кримінальному судочинстві до сучасного стану нормативно-правового регулювання та практичної реалізації. Сформульовано авторське комплексне уявлення про сутність експертної ініціативи як наукової категорії та конкретного напряму практичної діяльності спеціалізованих експертних установ і окремих судових експертів. Визначено та систематизовано умови, форми та напрями реалізації експертної ініціативи у кримінальному провадженні. Удосконалено теоретичні та прикладні аспекти формування внутрішнього переконання експерта про доцільність реалізації права на ініціативу зокрема гносеологічні, логічні й особистісні умови зазначеного процесу. Розроблено теоретичні та практичні рекомендації з оцінки та перевірки висновку експерта, в якому використано право викласти обставини, з приводу яких йому не було поставлено запитання. Висвітлено наукові положення щодо визначення цілей та особливостей використання у кримінальному провадженні ініціативних експертних висновків.Документ Ґенеза кримінально-процесуальної функції прокуратури на досудових стадіях кримінального судочинства (друга половина ХІХ ст. – 1991 р.) : автореф. дис.(Харків, 2019) Мичка, В. І.; Mychka, V. I.; Мычка, В. И.; Бурдін, М. Ю. - науковий керівникВ дисертаційному дослідженні відстежено своєрідності сучасної наукової інтерпретації понять – «принципи діяльності прокуратури», «кримінально- процесуальна функція прокуратури» як базових методологічних детермінант неупередженої історико-правової оцінки прокуратури в якості суб’єкта кримінально-процесуальних правовідносин у досліджуваний період. Репрезентовано періодизацію розвитку кримінально-процесуальної функції прокуратури на досудових стадіях кримінального судочинства з другої половини ХІХ ст. до 1991 р. Відстежено особливості реалізації прокуратурою кримінально- процесуальної функції на досудових стадіях кримінального судочинства в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Всебічно охарактеризовано реалізацію прокуратурою кримінально-процесуальної функції на досудових стадіях кримінального судочинства з середини 1950-х років й до проголошення Україною незалежності.Документ Кримінальне судочинство в УРСР у післявоєнний період (1945 – 1958 рр.): історико-правове дослідження : автореф. дис.(Харків, 2019) Герус, М. М.; Herus, M. M.; Герус, Н. Н.; Россіхін, В. В. - науковий керівникУ дисертації шляхом комплексного аналізу нормативно-правових та законодавчих актів, архівних матеріалів, а також наукових теоретичних досліджень здійснено комплексний історико-правовий аналіз кримінального судочинства в УРСР у післявоєнний період (1945-1958 рр.). Розкрито політико-правові концепції та підходи щодо формування та становлення інституту кримінального судочинства у післявоєнний період на основі всезагального аналізу архівних матеріалів, правових позицій та нормативно-правових акті досліджуваного періоду.Документ Предмет доказування у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів у сфері службової діяльності : автореф. дис.(Харків, 2018) Льозний, О. А.; Loznyi, O. A.; Лезный, О. А.; Глобенко, Г. І. - науковий керівникДисертацію присвячено визначенню предмета доказування у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів у сфері службової діяльності. Визначено поняття корупції та корупційних злочинів у сфері службової діяльності. З’ясовано теоретичні основи процесу доказування в кримінальному судочинстві. Сформульовано поняття та виокремлено структурні елементи предмета доказування. Надано характеристику події корупційних злочинів у сфері службової діяльності та інших обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів зазначеної категорії. Здійснено їх кримінально-правову характеристику. З’ясовано зміст процесу доказування у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів у сфері службової діяльності шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.Документ Особливості взаємодії під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами : автореф. дис.(Харків, 2018) Даниляк, А. В.; Danyliak, A. V.; Пазинич, Т. А. - науковий керівникДисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей взаємодії органів досудового розслідування з іншими суб’єктами під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами, а також шляхів її вдосконалення. Розкрито поняття взаємодії під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами, та з’ясовано її сутність як виду соціальної діяльності. Розроблено класифікацію видів взаємодії під час розслідування економічних злочинів, вчинених організованими групами. Визначено перелік основних суб’єктів розслідування економічних злочинів та надано характеристику форм взаємодії між ними. Узагальнено принципи, за якими здійснюється взаємодія під час розслідування економічних злочинів. Встановлено особливості взаємодії слідчого з контролюючими органами під час розслідування економічних злочинів. Окреслено особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування економічних злочинів. Опрацьовано особливості взаємодії слідчого зі спеціалістами та експертними підрозділами під час розслідування економічних злочинів. Виявлено особливості міжнародного співробітництва під час розслідування економічних злочинів. Охарактеризовано особливість предмету доказування у кримінальних провадженнях про економічні злочини, вчинені організованими групами, та визначено відповідні тактичні завдання розслідування. Визначено особливості взаємодії під час виявлення і розслідування економічних злочинів, пов’язаних з використанням новітніх електронних технологій. Розкрито особливості взаємодії під час виявлення і розслідування легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.