Психологія (Рsychology)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/94
Переглянути
63 результатів
Результати пошуку
Публікація Посттравматичне зростання – пошук сенсу життя (техніка Ікігай)(Соціально-психологічне забезпечення діяльності сил безпеки та оборони України : тези доп. V Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Харків, 31 трав. 2024 р.). – Харків: НА НГУ, 2024. – С. 30-33, 2024) Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Natalia MiloradovaЗапропонована техніка «Ікігай», яка може бути достатньо ефективною для усвідомлення особистістю фундаменту посттравматичного зростання. Техніка будується на принципах японської філософської концепції щастя. Виконання технік такого рівня допомагає клієнтові повернути відчуття внутрішнього контролю та ресурсності, усвідомлення нових можливостей на основі розуміння особистісної цінності та виникнення світоглядних або духовних змін. Знайти свій ікігай – це процес самопізнання і розвитку, усвідомлення і трансформації.Публікація Особливості використання психологічних знань при проведенні допиту неповнолітніх(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 296-298, 2024) Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Доценко, В. В.; Dotsenko, V. V.; Natalia Miloradova; Вікторія ДоценкоРозглянуто психологічні особливості використання психологічних знань під час проведення допиту неповнолітніх, які сприятимуть створенню позитивних умов щодо зниження дії захисних механізмів психіки дитини та мінімізують можливість повторної ретравматизації під час надання свідчень про подію.Публікація Складові програми розвитку життєстійкості поліцейських(Забезпечення психологічної допомоги в секторі безпеки та оборони України: зб. тез доп. ІІІ Всеукр. міжвід. психол. форуму (м. Київ, 30 трав. 2024 р.). – Київ: ДНДІ МВС України, 2024. – С. 186-189, 2024) Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Джагупов, Г. В.; Dzhahupov, H. V.; Natalia Miloradova; Hryhorii DzhahupovВідзначено, що в умовах повномасштабної військової агресії росії проти України саме розвиток життєстійкості особистості стає основою ефективного самоздійснення та самореалізації фахівця. Підкреслено необхідність розробки комплексної програми розвитку життєстійкості фахівців. Життєстійкість повинна стати частиною професійних компетенцій, як працівників поліції так і фахівців інших ризиконебезпечних професій.Публікація Проблема психосоціальної підтримки членів родин правоохоронців, які брали участь у бойових діях(Особистість, суспільство, війна : тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, Україна, 26 квіт. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 108-112, 2024) Доценко, В. В.; Dotsenko, V. V.; Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Natalia Miloradova; Вікторія ДоценкоЗвернуто увагу на необхідності посилювати роботу з організації психосоціальної підтримки родин правоохоронців, які брали участь в бойових діях. Чим швидше зможуть допомогти членам родин учасників бойових дій упоратися зі стресами війни, тим краще вони почуватимуться, і тим меншим буде ризик виникнення у них різного роду проблем у майбутньому.Публікація Особливості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій на етапі відновлення(Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 276-278, 2024) Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Natalia MiloradovaРозглянуто особливості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій з урахуванням особистісних змін військовослужбовців під впливом дії правил війни на їх поведінку та комунікацію.Публікація Міжнародний і вітчизняний досвід протидії домашньому насильству під час війни(Особистість, суспільство, війна: тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, 7 квіт. 2023 р.). – Харків, 2023. – С. 152-155, 2023) Мілорадова, Н. Е.; Miloradovа, N. E.; Доценко, В. В.; Dotsenko, V. V.; Natalia Miloradova; Вікторія ДоценкоДомашнє насильство під час війни – це поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Протидія його проявам є одним з пріоритетних напрямків діяльності урядових та неурядових організацій різних країн. Використання Україною сучасного міжнародного та вітчизняного досвіду громадських організацій у боротьбі із поширенням домашнього насильства як під час війни, так і у мирний час є складовою її ефективності. Розглянемо існуючи стратегії, які використовують громадські організації різних країн.Публікація Communication skills formation in cadets of investigative specialization in the process of their professional training(Environment and Social Psychology. – 2024. – Vol. 9, Issue 4. – Article ID: 2237, 2024) Miloradova, N. E.; Мілорадова, Н. Е.; Okhrimenko, I.; Bilevych, N.; Bloshchynskyi, I.; Bondar, V.; Palyvoda, O.; Natalia MiloradovaСпілкування відіграє важливу роль у роботі слідчих і визначає їх результативність протягом усієї професійної діяльності. Комунікативні навички слідчих забезпечують встановлення та розвиток ділових контактів з різними категоріями учасників професійних стосунків, дозволяють їм формувати вигідні стратегії взаємодії. Тому у професійній підготовці курсантів, тобто майбутніх слідчих, розвиток їх комунікативних навичок є важливим прикладним завданням. Метою дослідження є вивчення комунікативних здібностей курсантів слідчих спеціальностей (майбутніх слідчих) у процесі їх професійної підготовки. Дослідження проведено з використанням психодіагностичного інструментарію серед курсантів слідчої спеціалізації Харківського національного університету внутрішніх справ (n = 597). Встановлено, що більшість суб’єктів інтересу мають стійкі прояви здатності формувати вміння застосовувати виправдані моделі поведінки під час спілкування; виявляють поступовий розвиток здатності орієнтуватися в ситуаціях професійної взаємодії та адаптуватися до нових умов життя. Виявлено два основних варіанти прояву комунікативних здібностей курсантів – майбутніх дослідників з учасниками міжособистісної взаємодії: 1) з переважною тенденцією до самостійності, лідерства, домінування; 2) з відповідальністю, орієнтацією на співпрацю та злагодженістю з іншими. Результати дослідження підтверджують вплив професійної підготовки на процес формування комунікативних навичок у курсантів – майбутніх дослідників.Публікація Використання техніки «синквейн» та метафоричних асоціативних карт для саморегуляції психічних станів(Психологія особистості фахівця в умовах воєнного часу та поствоєної реабілітації : матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (з міжнар. участю), м. Львів, 27 жовт. 2023 р. – Львів, 2023. – С. 191-194, 2023) Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Natalia MiloradovaРозглянуто використання техніки «синквейн», яка допомагає клієнту через осмислення змісту свого стану, впливати на особисту життєздатність, усвідомити можливість управлінням або позбавлення його цілком. Головна мета процедури складання синквейну – змінюючи дію, здійснюючи щось нове, випробовуючи нові варіанти ми спроможні змінити свій стан.Документ Психологія професіогенезу слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України : автореферат дисертації(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2019) Мілорадова, Н. Е.; Miloradovа, N. E.; Цільмак, О. М. - науковий консультантУ дисертаційній роботі проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми професіогенезу фахівця в сучасній науці. Визначено зміст дефініцій «професіогенез», «професійний сценарій», «особистісне професійне сценарне планування». Наголошено, що професіогенез слідчого – це поступовий, планомірний, поліструктурний, безперервний процес розвитку та становлення професіонала в професійному середовищі, головними параметрами якого виступають операціональні, змістовні та динамічні базові психологічні характеристики, а результатом є високий рівень професіоналізму під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Виокремлено та обґрунтовано: п’ять основних періодів розвитку теоретичних та практичних поглядів на проблему професійного розвитку особистості; базові психологічні характеристики професіогенезу слідчого (операціональні, змістовні та динамічні); п’ять типів сценарних тенденцій професіогенезу слідчих (стрімкозростаючий, зростаючий, усереднений, спадаючий, стрімкоспадаючий); перелік можливих переваг та ризиків розвитку професіогенетичних сценаріїв слідчих. З’ясовано стан профорієнтації населення, сучасної системи підготовки фахівців для підрозділів слідства, особливості професіоналізації слідчих та констатовано наявність загальних та спеціальних недоліків. Встановлено особливості сценаріїв професіогенезу курсантів(майбутніх) слідчих та слідчих. Обґрунтовано концептуальні положення програми професійнопсихологічного супроводження професіогенезу слідчих. Запропоновано: 1) типові моделі професійно-психологічного супроводження профорієнтації молоді, яка навчається, щодо вибору професії «слідчій», професіогенезу курсантів (майбутніх слідчих) та слідчих. 2) науковоприкладний інструментарій професійно-психологічного супроводження професіогенезу слідчих, а саме: а) для здійснення діагностики особливостей базових психологічних характеристик професіогенезу; б) для профілактики та корекції негативних результатів професіогенезу слідчих.Публікація Предмети заздрості юнаків та дівчат у контексті їх схильності до девіантної поведінки(Психологічний часопис = Psychological journal. - 2023. - № 5 (73). - С. 52-58, 2023) Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Мілорадова, Н. Е.; Miloradova, N. E.; Natalia Miloradova; Ірина НечітайлоРозглянуто предмет заздрості у юнаків та дівчат в контексті їх схильності до девіантної поведінки. Зазначено, що девіантна поведінка розуміється як така, що відхиляється від прийнятих у суспільстві норм та правил. Наголошено на тому, що заздрість можна охарактеризувати як негативне ставлення до переваги іншої людини і бажання отримати те, чим володіє ця людина. Визначено основні психолого-правоі характеристики заздрісності студентів -юнаків та дівчат у контексті девіантної поведінки. Визначено рівень вираженості заздрощів у курсантів - юнаків та дівчат та вивчено гендерні особливості взаємозв'язку девіантної поведінки із заздрістю до різних предметних сфер. Підкреслено, що заздрість не є моральним почуттям і саме неповноцінність суб’єкта є центральною проблемою заздрості. Множинні гендерні відмінності в заздрості, виявлені в юнацькому віці, у міру дорослішання мінімізуються.