Психологія (Рsychology)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/94
Переглянути
1090 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Роль проактивної поведінки в прояві брехливості у поліцейських(Наукові інновації та передові технології. - 2024. - № 9(37). - С. 1110-1120, 2024) Дроздова, Л. В.; Drozdova, L. V.Стаття присвячена психологічній готовності поліцейських до виконання службових обов'язків в умовах стресу. В роботі досліджено вплив брехливості на проактивну поведінку та здатність до самоконтролю, що є важливими аспектами професійної придатності поліцейських. Вчені підкреслюють складність та багатогранність психологічних механізмів, які визначають професійну поведінку поліцейських, і наголошують на необхідності подальших досліджень для глибшого розуміння цих процесів. Розглядаються нові підходи та діагностичні інструменти для оцінки професійної придатності, з акцентом на розвиток проактивних стратегій подолання стресу. Метою дослідження є визначення зв’язків між показниками брехливості та проактивними стратегіями подолання стресу у поліцейських, а також вивчення впливу особистісних характеристик на ці зв’язки. У дослідженні взяли участь поліцейські, розподілені на групи за статевою ознакою: перша група – чоловіки, друга група – жінки. Для вимірювання брехливості та проактивної поведінки були використані адаптовані опитувальники. Емпіричний аналіз отриманих даних свідчить про наявність різних впливів брехливості на проактивну поведінку та здатність до самоконтролю у поліцейських чоловічої та жіночої статі. Було виявлено, що у чоловіків такі характеристики, як стенічність та егоцентрованість, сприяють ефективнішому використанню стратегічного планування та пошуку інструментальної підтримки у складних ситуаціях. Водночас астенічність негативно впливає на здатність до рефлексії та пошуку емоційної підтримки, що знижує ефективність подолання труднощів. Такі риси, як ергічність та соціоцентрованість, також впливають на проактивну поведінку, хоча їхній вплив менш виражений. Аналіз результатів у жінок поліцейських виявив значущі кореляції між рівнем ергічності та проактивним подоланням, стратегічним плануванням та превентивним подоланням стресу. Загалом, результати свідчать, що поліцейські жінки та чоловіки мають різні стилі проактивної поведінки, залежно від їхніх особистісних рис та компонентів брехливості.Документ Ефективність онлайн-консультацій у підтримці психічного здоров’я здобувачів освіти під час війни(Перспективи та інновації науки. - 2024. - № 9(43). - С. 731-743, 2024) Широбоков, Ю. М.; Shyrobokov, Yu. M.; Ляска, О. П.; Liaska, O. P.; Лунченко, Н. В.; Lunchenko, N. V.У реаліях сьогодення в Україні психологічна підтримка учасників освітнього процесу має надзвичайно важливе значення. Для її реалізації необхідним є проведення тренінгів, розвиток навичок самопідтримки та консультування учасників освітнього процесу. Метою статті було проаналізувати ефективність онлайн-консультацій у підтримці психічного здоров’я здобувачів освіти. У процесі дослідження з’ясовано, що психічне здоров’я є станом благополуччя, коли людина усвідомлює свої можливості, здатна долати повсякденні труднощі, ефективно працювати й приносити користь суспільству. Ключову роль у виявленні та подоланні психологічних проблем, спричинених війною, відіграють заклади освіти. В умовах повномасштабного вторгнення в Україні дистанційне навчання стало важливою альтернативою, що підтримує відчуття безперервності освітнього процесу й допомагає здобувачам освіти перенести фокус уваги на навчальні завдання. Онлайннавчання передбачає різноманітні способи психологічної підтримки: індивідуальні консультації, групові заняття, інтерактивні вправи та онлайн-ресурси. Віртуальні платформи, онлайн-курси з психологічного здоров’я та інтелектуальні системи індивідуалізації навчання стають важливими інструментами в роботі зі здобувачами освіти. Розглянуто найпопулярніші онлайн-ресурси в українському інтернет-просторі, які можуть значно полегшити освітній процес і сприяти підтримці психічного здоров’я молоді. Практичний психолог, який працює у відповідному закладі освіти, може проводити онлайн-сесії, де здобувачі освіти матимуть змогу поділитися своїми переживаннями та отримати підтримку однолітків. Завдяки онлайн-консультаціям здобувачі освіти мають доступ до кваліфікованої психологічної допомоги в будь-який зручний час, незалежно від їхнього місця знаходження. Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли традиційні консультації є неможливими. Загалом, онлайн-консультації забезпечують доступ до психологічної підтримки, що є критично важливим у періоди стресових ситуацій. Платформи для відеозв’язку, чати та форуми дозволяють здобувачам отримувати допомогу в режимі реального часу, що допомагає їм впоратися з тривогою, стресом і особистими проблемами.Документ Взаємозв’язок відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти(Теоретичні і прикладні проблеми психології. - 2024. - № 1. - С. 16-26, 2024) Остополець, І. Ю.; Ostopolets, I. Yu.; Бакуменко, Т. К.; Bakumenko, T. K.; Блага, О. Б.; Blaha, O. B.; Маннапова, К. Р.; Mannapova, K. R.; Раджабова, С. Ш.; Radzhabova, S. Sh.; Круглов, К. О.; Kruhlov, K. O.У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми взаємозв᾽язку відповідальності та лідерських якостей у здобувачів вищої освіти. Визначено, що лідерські якості охоплюють комплекс індивідуально-особистісних і соціально-психологічних особливостей, які дозволяють індивіду впливати на групу з метою досягнення індивідуальних і групових цілей. Відповідальність є інтегративним і багатоаспектним утворенням, яке об’єднує особистісні особливості в систему і виявляється на різних рівнях. Стрижнем відповідальності виступають моральні цінності, норми та емоційне ставлення до них, що стають спонукою вчинків суб’єкта. Метою дослідження є визначення особливостей взаємозв’язку лідерських якостей та відповідальності у здобувачів вищої освіти. Проведене дослідження дозволило виявити що у досліджуваних середньо-низький рівень розвитку здатності до лідерства та середній рівень лідерства. Рівень сформованості морально-етичної відповідальності у здобувачів вищої освіти є середнім. Найбільш розвиненими є альтруїстичні емоції і екзистенціальна відповідальність; найменш – моральноетичні цінності. Результати вказують на середній рівень загальної інтернальності у досліджуваних. Найбільш відповідальними вони відчувають себе за власні невдачі, найменш – за своє здоров'я. В цілому можна говорити про змішаний тип контролю – зовнішньо-внутрішній. Також виявлено пряму і зворотну взаємозалежності між лідерськими здібностями і морально-етичною відповідальністю, а саме: здатність до лідерства має прямий кореляційний зв'язок з екзистенційною відповідальністю і зворотний – з рефлексією щодо морально-етичних ситуацій, цінностей. Рівні лідерства не корелюють з жодним із показників морально-етичної відповідальності. Здатність до лідерства і високий рівень лідерства припускають внутрішнє атрибутування відповідальності за власне життя в цілому, діяльність, її процес і результати, а також за стосунки з іншими людьми. Проведене дослідження дозволяє стверджувати про недостатню міру відповідальності здобувачів вищої освіти та певну суперечливість їх розвитку: відповідальність проявляється ситуативно, про що свідчить середній рівень розвитку суб’єктивного контролю.Документ Уплив індивідуальних особливостей на розвій емоційної стійкості працівників Національної поліції України(Юридичний бюлетень. - 2024. - Вип. 33. - С. 102-207, 2024) Швець, Д. В.; Shvets, D. V.У статті здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження впливу особистісної специфіки на розвій емоційної стійкості працівників Національної поліції України. Здійснено наукову розвідку сутності емоційної стійкості, проведено узагальнення й систематизовано відомості з позиціонованої проблематики. Зазначено, що емоційну стійкість слушно уважати запорукою як психічного так й фізичного здоров’я працівників Національної поліції України, позаяк це є чинником результативності їх професійних учинів. В статті актуалізовано питання щодо здатності правоохоронців ефективно й продуктивно застосовувати резерви власної психіки, підвищувати можливість найповнішого розкриття як психічних так і фізичних потенцій. За умов воєнних реалій особливо актуальним є питання щодо методів й способів довільної регуляції власне емоційних станів поліцейських, позаяк емоційна стійкість є вкрай вагомим чинником продуктивності учинів у складних обставинах діяльності й оперативності адаптації до різноманітних ситуацій. Зазначено, що професійно важливі якості у поліцейського формуються в контексті довготривалих професійних учинів. Водночас, працівників поліції подеколи набуває й інших властивостей у емоційній сфері, котрі чинять деформуючий влив на його особистість й не слугують його стійкості. Емоційна стійкість досить часто трансформується у найрізноманітніші професійні деструкції. Задля виявлення наявності деформаційних процесів поміж працівників Національної поліції України та визначення шляхів їхньої профілактики автор провів емпіричну розвідку із застосуванням валідних методик. Результати дослідження показали, що у працівників слідства виявлено психологічну специфіку, пов’язану із виявом феномену «професійного вигоряння», психологічним й емоційним виснаженням, професійним мотивуванням, власним віддаленням, екстраверсією-інтроверсією, неусвідомленістю агресії, редукцією особистісних досягнень й емоційним виснаженням. У працівників кримінальної поліції психологічна специфіка, пов’язана із виявом феномену «професійного вигоряння», позиціонують екстраверсію-інтроверсію, невмінням переводити агресію на учини чи неживі об’єкти, деперсоналізацію, ритуалізацію виявів агресії, власне віддалення, наявність емоційного виснаження й аутоагресії.Публікація Оцінка рівня агресивності у військовослужбовців: результати дослідження(Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. - 2024. - Вип. 2 (63). - С. 32-37, 2024) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна; Володимир ФілоненкоДослідження рівня агресивності серед військовослужбовців стає актуальною темою у сучасній психологічній літературі, особливо з урахуванням гендерних відмінностей та їхнього впливу на психологічний стан людей, що служать у військових формуваннях. Основною метою даного дослідження було виявлення та аналіз показників агресивності у чоловіків і жінок-військовослужбовців. Було визначено наступні завдання дослідження: 1. Проаналізувати наукову літературу та попередні дослідження з проблематики агресивності серед військовослужбовців; 2. Провести емпіричне дослідження рівня агресивності серед військовослужбовців. Наукова новизна дозволяє значно розширити існуючі уявлення про агресивність серед військовослужбовців та створює передумови для більш ефективного управління психологічним станом військових в умовах бойових дій. Вибірка дослідження становить 70 військовослужбовців. Першу групу становили чоловіки у кількості 39 осіб, а другу групу жінки – 31 особа. Для досягнення поставленої мети було залучено «Опитувальник рівня агресивності» A. Buss та А. Durkee. Висновки. Результати дослідження показали, що чоловіки-військовослужбовці виявляють вищі рівні фізичної та вербальної агресії порівняно з жінками. Вони також мають більш виражені прояви дратівливості та схильності до підозр. Водночас, у групи жінок більш високий рівень виявлених почуттів провини та непрямої агресії. Отримані дані дослідження підкреслюють важливість розуміння гендерних відмінностей у проявах агресивної поведінки серед військовослужбовців для ефективного планування психологічної підтримки та тренувальних програм. Це є ключовим аспектом у забезпеченні не лише оптимальних умов для службової діяльності, а й збереження психічного здоров’я військового персоналу.Документ Особливості взаємозв'язку емоційного інтелекту та типів орієнтацій у важких ситуаціях у працівників сектору безпеки та оборони(Перспективи та інновації науки. - 2024. - № 8(42). - С. 919-931, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.У статті наведені результати емпіричного дослідження взаємозв'язків компетенцій емоційного інтелекту та типів орієнтації у важких ситуаціях у працівників сектору безпеки та охорони. Зазначено, що екстремальні умови професійної діяльності працівників поліції та військовослужбовців сповнені афективно напруженими ситуаціями, постійним ризиком для життя та здоров'я, вимагають досконалої здатності до подолання стресу та переробки негативних емоцій після травмівних подій. Для подолання емоційного стресу необхідним є психологічний механізм забезпечення уміння когнітивного опрацювання емоційних переживань, яке забезпечує емоційний інтелект (ЕІ). Підкреслено, що дефіцититарність ЕІ провокує депресію, тривогу, конфліктність, насильство, агресію, асоціальну та протиправну поведінку тощо. У дослідженні було використано коротку форму методики для оцінки емоційного інтелекту (ЕІ) за моделлю Р. Бар-Она - опитувальник EQi:S, а також, опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях (ТОВС)». Статистична обробка результатів здійснювалася із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції. Вибірку склали 182 працівники сектору безпеки та оборони, що були розподілені на дві групи: до першої увійшли 100 працівників поліції, до другої — 82 військовослужбовця. Було встановлено, що за внутрішньоособистісним компонентом ЕІ найбільш активно у поліцейських з орієнтаціями на сигнали загрози, на можливості та перешкоди взаємодіє емоційна самосвідомість, яка у військовослужбовців пов'язана лише з орієнтацією на перешкоди. Щодо міжособистісного компоненту ЕІ, взаємозв'язок його складових з ТОВС у поліціянтів відбиває позитивну взаємодію орієнтацій на можливості та перешкоди з компетенціями у міжособистісних стосунках, у військовослужбовців — позитивну взаємодію орієнтації на сигнали загрози з емпатією та міжособистісними компетенціями, та негативну взаємодію соціальної відповідальності з орієнтацією на використання копінгу, спрямованого на уникнення складних ситуацій. У компоненті ЕІ «Адаптивність» у групі поліцейських найбільш активно з ТОВС взаємодіє здатність до вирішення проблем. В групі військовослужбовців здатність до вирішення проблем фасілітує орієнтацію на можливості та гальмує схильність до уникнення труднощів, гнучкість позитивно взаємодіє з чутливістю до загрози, а реалістичність — з орієнтацією на перешкоди. Щодо компоненту ЕІ «Управління стресом», її складові більш активно взаємодіють з ТОВС у групі військовослужбовців. Констатовано, що у групі працівників поліції найбільш активно взаємодіють з ТОВС такі компоненти ЕІ як внутрішньоособистісний та «Адаптивність», у групі військовослужбовців - «Управління стресом» та «Адаптивність». Переважна більшість виявлених зв'язків поєднує складові ЕІ з типами орієнтації активності у ситуаціях перешкод і труднощів, спрямованих на зближення з проблемною ситуацією.Документ Психологічні особливості емоційного вигорання працівників правничих професій(Вісник Національного університету оборони України. - 2024. - № 4(80). - С. 88-96, 2024) Макаренко, П. В.; Makarenko, P. V.; Доценко, В. В.; Dotsenko, V. V.; Сіроха, Л. В.; Sirokha, L. V.Представлено результати дослідження особливостей емоційного вигорання у працівників правничих професій. Визначено, що у судових експертів відсутні прояви емоційного вигорання, тоді як у працівників поліції, прокурорів і адвокатів емоційне вигорання знаходиться на стадії формування. Запропоновано низку заходів профілактичного характеру з метою формування психологічної стійкості до впливу негативних чинників професійної діяльності та підвищення загального рівня життєстійкості і ресурсності особистості працівників правничих професій.Публікація Аналіз стресових чинників у професійній діяльності поліцейських під час війни(Наукові перспективи. - 2024. - № 8(50). - С. 929-941, 2024) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко (Посохова) Яна СергіївнаУ статті розглянуто вплив війни на професійну діяльність поліцейських, зокрема в умовах суттєвих змін, що підвищують рівень стресу та впливають на психоемоційний стан, ефективність роботи та загальне психічне благополуччя. Визначено два основні типи стресорів: оперативні та організаційні. Оперативні стресори пов'язані з психологічними труднощами, такими як протидія злочинності, застосування фізичної сили та ухвалення рішень в екстремальних ситуаціях, що вимагають від поліцейських постійної напруги та стресостійкості. Організаційні стресори включають бюрократію, погані стосунки з керівництвом, низьку зарплату та обмежені ресурси, які додають додаткового стресу до вже існуючих труднощів. Мета статті полягає в дослідженні та аналізі стресових та психологічних чинників, що впливають на поліцейських під час війни, а також у вивченні потенціалу духовності як стратегії для подолання стресу та підвищення психологічного благополуччя. Важливість розуміння специфічних стресових чинників є критичною для розробки ефективних стратегій підтримки поліцейських, що дозволяє зменшити їхній рівень стресу та підвищити їхню ефективність. Останні дослідження вказують на те, що духовність може бути ефективним ресурсом для подолання стресу, покращення психологічного стану та професійної ефективності. Розглянуто різні практики духовності в контексті поліцейської діяльності, а також їхній потенціал у зниженні рівня стресу та підвищенні продуктивності. Особливу увагу приділено гендерним відмінностям у впливі стресорів, що допомагає кращерозуміти специфіку потреб різних груп поліцейських. Висновки свідчать про необхідність інтеграції духовних практик у програми психологічної підтримки поліцейських для забезпечення їхнього психічного благополуччя та ефективності в умовах високого стресу. Це також може допомогти в покращенні їхньої стресостійкості та загальної професійної адаптації. Вплив стресорів може змінюватися в залежності від особистого досвіду, тривалості перебування в зоні конфлікту, віку, гендеру та професійного стажу поліцейських.Документ Поліграф у психологічних дослідженнях: історія, сучасний стан та перспективи використання(Наукові перспективи. - 2024. - № 8(50). - С. 850-862, 2024) Дроздова, Л. В.; Drozdova, L. V.Стаття надає всебічний аналіз поліграфічних досліджень у психології, особливо їхнього застосування для вивчення емоційних реакцій, стресу, тривожності та брехні. Стан розробленості проблеми поліграфічних досліджень характеризується значним прогресом у розумінні та застосуванні поліграфа в різних сферах. Мета статті – детально розглянути історію розвитку поліграфії, починаючи з перших спроб вимірювання фізіологічних реакцій у кінці XIX століття та закінчуючи сучасними технологіями. Окрему увагу приділено сучасному стану поліграфії, включаючи її використання в криміналістиці, військовій психології та професійному відборі, а також для оцінки кандидатів на службу в правоохоронних органах, що допомагає підвищити ефективність розслідувань та забезпечити безпеку в діяльності поліції. У криміналістиці поліграф став важливим інструментом для виявлення брехні та перевірки правдивості свідчень. У військовій психології поліграф використовується для оцінки стресостійкості, надійності та схильності до брехні кандидатів на службу. Цей аспект поліграфії активно досліджується, однак питання точності та надійності результатів ще потребують подальшого розвитку. У професійному відборі поліграфічні методи застосовуються для оцінки кандидатів на різні позиції, особливо в сферах, де рівень стресу та відповідальність є високими. Відзначено як переваги, так і недоліки цих методів, включаючи питання надійності й можливість обману. Стаття також оцінює основні проблеми поліграфічних досліджень, такі як точність результатів, можливість обману та етичні питання. Висвітлено переваги та недоліки поліграфічного методу, а також обґрунтовано перспективи подальших досліджень та розвитку, включаючи інтеграцію нових технологій для підвищення точності та надійності. Загалом, наявний досвід та технології поліграфічних досліджень вказують на значний прогрес у цій галузі, проте потребують подальшого вдосконалення та адаптації до сучасних вимог. Результати статті є корисними для психологів, фахівців з професійного відбору, правоохоронних органів та військових, оскільки допомагають краще зрозуміти потенціал та обмеження поліграфічних методів у різних сферах діяльності.Документ Психологічна розумність та локус контролю у поліцейських: гендерний ракурс проблеми(Наукові інновації та передові технології. – 2024. – № 8 (36). – С. 1654-1666, 2024) Резнік, К. О.; Reznik, K. O.Стаття презентує теоретичні здобутки проблеми психологічної розумності та локусу контрою у практиці поліціювання. Закордонні науковці розглядають психологічну розумність у контексті здатності або навичок особистості бути у тісному зв’язку зі своїм психологічним станом і процесами. Психологічна розумність трактується в українських дослідженнях як стійка риса, яка може бути змінена в ході психологічної роботи. Психологічна література свідчить, що психологічна розумність поліцейських в поєднанні із зовнішнім локусом контролю може вплинути на ефективність професійної діяльності офіцерів поліції, на їх здатність до самоконтрою та саморегуляції. Дослідження психологічної розумності демонструють, що підвищення психологічної розумності здатне призвести до покращення роботи. Мета статті – виявити специфіку взаємозвʼязків психологічної розумності та локусу контролю у поліцейських з урахуванням гендерних відмінностей. Вибірку дослідження становили 140 поліцейських, з них 70 жінок (перша група) та 70 чоловіків (другагрупа). Для досягнення поставленої мети дослідження були застосовані наступні психодіагностичні інструменти: опитувальник «Шкала психологічної розумності» М. Шилл та М. Ламлі та методика «Діагностика локалізації контролю особистості» в україномовній адаптації О.Колесніченко зі співавторами. Для математико-статистичної обробки даних був використаний коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Поглиблено теоретичні положення та отримано нові емпіричні факти щодо взаємодії психологічної розумності та локусу контролю у жінок та чоловіків поліцейських. У групі жінок-поліцейських було встановлено 42 додатних та 15 від’ємних значущих взаємозв’язків між досліджуваними показниками, у групі чоловіків-поліцейських виявлено 23 додатних та 13 від’ємних взаємозв’язків міждосліджуваними параметрами. Отримані емпіричні результати свідчать про те, що гендерні розбіжності поліціантів відби-ваються в більш активній взаємодії досліджуваних психологічних феноменів, яка здебільшого забезпечує їх взаємопосилення, в групі працівниць поліції.