Цивільне право. Цивільно-процесуальне право (Civil Law. Civil and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/142
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Публікація Медіація в медицині: додержання принципу конфіденційності(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 228-231, 2024) Ходєєва, Н. В.; Khodieieva, N. V.; Наталія ХодєєваНаголошено на необхідність підвищення довіри до процесу медіації саме через призму додержання принципу конфіденційності, досить вагомо врахувати їх та врегулювати існуючі прогалини як на рівні національного законодавства так і на рівні окремих кодексів.Документ Медіація як альтернативний спосіб вирішення спорів у сфері захисту прав на нетипові об’єкти авторського права(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 8. - С. 124-127, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Статтю присвячено дослідженню загальних засад запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів у сфері захисту прав на нетипові об’єкти авторського права. Підкреслено, що останнім часом медіація стала предметом дослідження юристів, економістів, соціологів, психологів, а тому феномен медіації у сфері права інтелектуальної власності має комплексний, міждисциплінарний характер. Доведено, що медіацію варто співвідносити з порядком розгляду спорів за альтернативним способом. Основна її ознака – це альтернативність наявним державним механізмам як врегулювання, так і вирішення спорів. У цілому медіація може визначатися у двох аспектах як: 1) структурована, добровільна, конференційна, неупереджена процедура щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів; 2) автономна професійна діяльність. Додатково наголошено, що незважаючи на тривалість правової охорони об’єктів авторського права, швидкий розвиток суспільних відносин, оновлення науково-технічного прогресу, становлення кіберпростору призводить до швидкого втрачання новизни об’єктів авторського права, що створює додаткову вразливість для майнових прав правоволодільця об’єкта авторського права. Розкрито, що своєчасне проведення медіації у сфері авторського права дозволяє частково запобігти настанню негативних наслідків, повернути порушені авторські правовідносини у правове поле. Зокрема, це важливо стосовно нетипових об’єктів авторського права, правовий режим щодо яких іноді складно визначити, що робить їх додатково вразливими. Із урахуванням збільшення кількості судових справ у сфері права інтелектуальної власності, необхідно визначати медіацію у сфері права інтелектуальної власності, зокрема авторського права та промислової власності. При цьому підкреслено, що можливість застосування переговорних процедур у сфері права інтелектуальної власності проголошено ВОІВ. Визначено, що у процесі медіації обов’язково слід з’ясовувати правовий режим нетипового об’єкта авторського права, вид порушення, можливість відновлення права та компенсації.Документ Медіація та передання відступного: порівняльно-правовий аналіз(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 7. - С. 158-160, 2023) Рассказова, В. В.; Rasskazova, V. V.Досліджено особливості правової сутності медіації як загальновизнаної та поширеної в міжнародній договірній практиці процедури примирення, а також відмінні ознаки передання відступного, їх співвідношення, засади та важливі аспекти практичного застосування. Обгрунтовано, що співвідношення медіації та відступного варто визначити як процедуру і відповідно спосіб врегулювання спірних правовідносин. Наголошено на відмінних особливостях процедури медіації та механізму передання відступного, зокрема, в аспектах мети, підстав та моменту припинення медіації і відступного, які власне відрізняють медіацію від будь-яких самостійних переговорів та намагань сторін врегулювати непорозуміння. Звернено увагу, що якщо передання відступного є підставою, способом припинення існуючого між сторонами цивільного зобов’язання шляхом передання узгодженого предмета відступного, то медіація, в першу чергу, є процесом врегулювання спору. Відтак, цінність процедури медіації полягає в ефективності самого процесу примирення сторін, який є структурованим, здійснюється медіатором та має відповідати визначеним законодавством принципам та погодженим сторонами правилам. Зазначено, що медіація припиняється при досягненні між сторонами медіації згоди щодо застосування відступного для врегулювання суперечностей, при цьому основне зобов’язання продовжує існувати до моменту виконання угоди про відступне, яким є власне передання предмета відступного, що також обумовлює більш глибокий аналіз можливих шляхів попередження невиконання угоди за результатами медіації.Документ Значення медіаційного договору у вирішенні корпоративних конфліктів(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 82-85, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062В статті зазначено переваги й недоліки такої форми вирішення корпоративного конфлікту, як медіація, порівняно з традиційними способами їх вирішення. По-перше, застосування медіації завжди є добровільним рішенням сторін. По-друге, це найшвидший спосіб вирішення корпоративного конфлікту, тому що не передбачається оскарження досягнутої домовленості. По-третє, це взаємовигідне вирішення корпоративного конфлікту, що дозволяє зберегти на майбутнє партнерські відносини його учасників. Почетверте, перевагою медіації є конфіденційність проведених примирних процедур. Основним недоліком процедури медіації є неможливість примусового виконання медіаційного договору, яке ґрунтується на добрій волі сторін. Тому доцільно надати медіаційному договору режиму виконавчого документа.Документ Поняття «медіація» як альтернативна форма вирішення спорів: до проблеми праворозуміння(Юридичний науковий електронний журнал. – 2021. – № 4. – С. 297-301, 2021) Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530Статтю присвячено науковому аналізу поняття медіації. Проаналізовано різні етимологічні витоки слова «медіація». Зокрема, від грецького слова “medos”, від латинського слова “mediare” та від іншого латинського слова “mediatio”. Встановлено, що вказані слова мають різне смислове навантаження. Якщо перше слово (“medos”) вказує на якість суб’єкта (медіатора, посередника), то друге (“mediare”) розкриває суть самої діяльності суб’єкта (медіатора, посередника). У науковій праці робиться висновок, що останнє слово (“mediatio”) найбільше відповідає сучасному розумінню слова «медіація», тому саме воно має виступити ядром для формування його праворозуміння та розкриття. Крім цього, автором звернута увага на те, що проблематика однозначного розуміння медіації пов’язана безпосередньо з правовою моделлю, яка відображена в праві. Це пов’язане із широким спектром застосування медіації, різноманітністю організаційних форм, видів і моделей процедури примирення за участю медіатора. Встановлено, що з огляду на сучасну концепцію, яка проводиться в законотворчій діяльності, вибрана «гібридна модель» щодо медіації як альтернативного способу вирішення правових спорів. Тобто передбачається, що процедура примирення (медіація) може бути застосована не лише у позасудовому порядку, без звернення до суду, а також може бути здійснена за участю судді-медіатора, за наслідками якої сторони можуть або укласти мирову угоду, або продовжити судовий розгляд. Зроблено висновок, що медіація – це альтернативна форма вирішення спору, тобто певний структурований переговорний процес, в якому сторони за допомогою нейтральної та неупередженої сторони – медіатора (посередника) добровільно і самостійно мають намір досягти мирного врегулювання їхнього спору.Документ Медіаційна угода, укладена за результатами вирішення публічно-правового спору в рамках позасудової медіації(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2017. - № 6, т. 2. - С. 77-80, 2017) Бортнікова, А. Г.; Bortnikova, A. H.Обґрунтовано можливість визнання медіаційної угоди адміністративним договором, укладеної за результатами вирішення публічно-правового спору в рамках позасудової медіації. Наведено особливості медіаційної угоди як виду адміністративного договору. The possibility of recognizing a mediation agreement as an administrative agreement concluded as a result of resolving a public law dispute in the framework of out-of-court mediation is substantiated. The peculiarities of a mediation agreement as a type of administrative agreement are given. Обоснована возможность признания медиационного соглашения административным договором, заключенным по результатам решения публично-правового спора в рамках внесудебной медиации. Приведены особенности медиационного соглашения как вида административного договора.Документ Європейські стандарти медіації в цивільно-правових спорах та їх упровадження в Польщі та Чехії(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 131-135, 2021) Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987XСтаття присвячена висвітленню деяких стандартів медіації в цивільно-правових спорах та їх реалізації в національному праві Польщі та Чехії. Медіація є одним із визнаних у світовій практиці ефективних способів позасудового вирішення цивільних спорів. Важливим кроком щодо впровадження медіації в Європейському правовому просторі було прийняття Директиви 2008/52/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи «Про деякі аспекти медіації в цивільних та господарських справах». Директива 2008/52/ЄС встановлює вимоги до проведення процедури медіації у транскордонних цивільних та комерційних справах. Так, Директива 2008/52/ЄС встановлює такі вимоги до процедури медіації: забезпечення якості медіації; забезпечення права суду пропонувати сторонам звернення до медіації; забезпечення виконання угод, досягнутих у результаті медіації; забезпечення конфіденційності медіації; час проведення процедур медіації не включається до строку позовної давності. Директива 2008/52/ЄС містить зобов’язання держав-членів ЄС щодо впровадження законів та інших нормативних актів, які необхідні для належного виконання положень цієї Директиви. Крім встановлення певних вимог до використання медіації в транскордонних спорах, Директива дала імпульс ширшому впровадженню медіації також у внутрішньому праві держав-членів ЄС. Так, у Чехії реалізація цієї Директиви спричинила прийняття Закону № 202/2012 «Про медіацію і внесення змін до деяких законів». У Польщі законодавство про медіацію в цивільних справах було прийнято в 2005 році шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу Польщі. Зроблено висновок, що правові норми Директиви 2008/52/ЄС, що регламентують інститут медіації, досить успішно інтегровано в процесуальне законодавство держав-членів ЄС. Досвід країн ЄС свідчить, що медіація може існувати і застосовуватися як особлива форма врегулювання спорів нарівні і у взаємозв’язку із судовим розглядом.