Зарубіжний досвід запобігання та протидії корупції в країнах Азії та перспективи його використання в Україні

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2023

DOI

https://doi.org/10.32840/1813-338X-2023.1.57

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Видавець

Анотація

У статті проаналізовано досвід запобігання та протидії корупції в країнах Сходу (Китаї, Японії та Сінгапурі). Внаслідок чого зроблено висновок, що антикорупційна державна політика Китаю будується, переважно на репресивних заходах. У Японії утвердились наступні пріоритети в сфері запобігання та протидії корупції: 1) розроблення та активне провадження інструментів запобігання корупції економічного характеру, наприклад обов’язок щодо систематичного звітування політичним керівництвом перед громадськістю, проведення фінансових реформ, у частині фінансування політичних організацій і державних підприємств; 2) формування інституту публічної служби сучасного зразка з гідними умовами праці, стабільно високим грошовим забезпеченням, і розгалуженою системою стимулів; 3) запровадження цивільного контролю за діяльністю державних інституцій, де провідним суб’єктом є громадськість. В основу запобігання та протидії корупції в Сінгапурі покладено ідею про усунення чи мінімізацію причин і умов, які фактично штовхають особу на здійснення корупційних діянь. Із цією метою в країні впроваджено низку дієвих антикорупційних засад і механізмів, серед яких: 1) застосування заходів до обох сторін (як до тих, хто дає хабарі, так і до тих, хто їх приймає); 2) неминуче застосування механізму юридичної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, яке в обов’язковому порядку повинно супроводжуватись громадським осудом, у противному випадку, воно не матиме абсолютного суспільного ефекту; 3) принципове розмежування професійних обов’язків публічних службовців і їх приватних інтересів, із чого випливає, що особа, яка перебуває на публічній службі не повинна вирішувати особисті проблеми чи проблеми своїх родичів використовуючи ресурси, до яких вона має доступ у зв’язку з зайняттям посади публічного службовця; 4) утвердження верховенства закону – досягається за рахунок прийняття судами обвинувальних вироків за матеріалами слідчих органів, внаслідок чого суспільство впевнюється у юридичній законності та ефективності діяльності перших; 5) встановлення зрозумілих і прозорих методів професійної діяльності та реалізації управлінського процесу, зокрема організацію роботи підпорядкованих структурних підрозділів із метою нівелювання умов впливу на адміністративні рішення прийняті в результаті надання неправомірної вигоди, зменшиться кількість фактів корупційних дій тощо. Акцентовано увагу на тому, що чинна антикорупційна система в Україні лише за останні роки ввібрала низку ключових антикорупційних механізмів запобігання та протидії корупції, які відповідають міжнародним стандартам. В свою чергу, основою формування останніх слугує зарубіжний позитивний досвід подолання корупції на національному рівні.
The article analyzes the experience of preventing and countering corruption in the countries of the East (China, Japan and Singapore). As a result, it was concluded that China's anti-corruption state policy is based mainly on repressive measures.

Опис

Ключові слова

корупція, запобігання та протидія корупції, державна антикорупційна політика, антикорупційні органи, державна служба, корупційне правопорушення, правопорушення, пов’язане з корупцією, corruption, зарубіжний досвід, Китай, Японія, Сінгапур, preventing and countering corruption, state anti-corruption policy, institutions for preventing and countering corruption, international tools for preventing and countering corruption, corruption offense, offense related to corruption, public service, коррупция, зарубежный опыт

Бібліографічний опис

Шатрава, С. О. Зарубіжний досвід запобігання та протидії корупції в країнах Азії та перспективи його використання в Україні / Шатрава С. О., Чишко К. О. // Держава та регіони. Серія: Право. - 2023. - № 1. - С. 348-353. DOI: https://doi.org/10.32782/1813-338X-2023.1.57.