Перегляд за Автор "Kharchenko, V. B."

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Визначення істотної шкоди та тяжких наслідків за новою редакцією примітки до ст.364 КК України
(Форум права. - 2015. - № 2. - С. 169–176., 2015) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Розглянуто зміст суспільно небезпечних наслідків окремих злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг; приділено увагу співвідношенню понять «збитки» і «шкода» як в науці кримінального права, так і в інших галузях права; обґрунтовано, що новели кримінального законодавства жодним чином не змінюють підходів до визначення категорій «істотна шкода» і «тяжкі наслідки».
Використання можливостей, пов’язаних зі службовими повноваженнями, як прояв корупції
(Особливості застосування антикорупційного законодавства: від розслідування до вироку суду : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 жовт. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінол. асоц. України ; Громад. спілка «Центр запобігання та протидії корупції» ; Громад. рада при МВС України. – Харків : ХНУВС, 2019. – С. 175-179., 2019) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Автор зазначив, що від вирішення даного питання залежить не тільки визначення обсягу, змісту та сутності поняття «зловживання службовою особою своїм службовим становищем» у теорії кримінального права, а й визначення межі застосування як загальних складів службових зловживань, так і спеціальних видів службових зловживань, що визнаються корупційними злочинами. Безумовно, будь-яке службове зловживання передбачає використання винним тих повноважень, якими відповідна особа наділена за службою, тобто дій, що входять до службової компетенції винного.
Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією: заборонено чи все ж таки допустиме?
(Наукові читання, присвячені пам’яті профессора Т. А. Денисової : зб. матеріалів (м. Запоріжжя, 10 берез. 2022 р.). – Запоріжжя : КПУ, 2022. – С. 380-384, 2022) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Досліджено та проаналізовано інститут аналогії у кримінальному праві України, встановлено та усунено прогалин у законі про кримінальну відповідальність, тлумачення його положень, застосування судового прецеденту, положень Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, рішень Європейського суду з прав людини тощо. Стверджено про застосування ст. 176 КК України «Порушення авторського права і суміжних прав» за аналогією закону про кримінальну відповідальність та з великою ймовірністю припущено, що на підставі ч. 4 ст. 3 КК України такі рішення варто визнати незаконними.
Корупційні злочини і порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, вчинені службовою особою з використанням службового становища
(Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук.практ. конф. (м. Харків, 31 берез. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 195-196, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Проаналізовано склад корупційних злочинів. Засвідчено, що вони тим чи іншим чином пов’язані з вигодами майнового, нематеріального чи негрошового характеру, які одержують без законних на те підстав службові особи з використанням свого службового становища.
Кримінально-правове забезпечення охорони комерційного найменування, торговельної марки і географічного зазначення: проблеми гармонізації
(Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.). - Харків : ХНУВС, 2020.- С. 512-515., 2020) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2412-7909
Зазначено, що у цивільному законодавстві України інститут права інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації потребує подальшого удосконалення з метою підвищення ефективності забезпечення охорони зазначених об’єктів кримінально-правовими засобами. Застосовані у національному законодавстві України терміни «комерційне найменування», «торговельна марка», «географічне зазначення», «знак для товарів і послуг», «фірмове найменування» та «кваліфіковане зазначення походження товару» потребують систематизації та уточнення їх змісту. За своїм основним безпосереднім об’єктом незаконне використання засобів індивідуалізації є злочином не у сфері господарської діяльності, а у сфері порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності. Норми кримінального законодавства України щодо злочинів у сфері інтелектуальної власності у цілому, так і щодо злочинного порушення прав на засоби індивідуалізації, зокрема, на сьогодні потребують керівних настанов та роз’яснень Верховного Суду України. Отмечено, что в гражданском законодательстве Украины институт права интеллектуальной собственности на средства индивидуализации нуждается в дальнейшем усовершенствовании с целью повышения эффективности обеспечения охраны указанных объектов уголовно-правовыми средствами. Применяемые в национальном законодательстве Украины термины "коммерческое наименование", "торговая марка", "географическое указание", "знак для товаров и услуг", "фирменное наименование" и "квалифицированное указание происхождения товара" требуют систематизации и уточнения их содержания. По своему основному непосредственному объекту незаконное использование средств индивидуализации является преступлением не в сфере хозяйственной деятельности, а в сфере нарушения прав на объекты интеллектуальной собственности. Нормы уголовного законодательства Украины по преступлениям в сфере интеллектуальной собственности в целом, так и по преступному нарушению прав на средства индивидуализации, в частности, на сегодняшний день требуют руководящих установок и разъяснений Верховного Суда Украины. It is noted that in the civil legislation of Ukraine, the institution of intellectual property rights for means of individualization needs to be further improved in order to increase the efficiency of ensuring the protection of these objects by criminal law means. The terms "commercial name", "trademark", "geographical indication", "mark for goods and services", "company name" and "qualified indication of the origin of goods" used in the national legislation of Ukraine require systematization and clarification of their content. According to its main direct object, the illegal use of means of individualization is a crime not in the field of economic activity, but in the field of violation of rights to intellectual property. The norms of the criminal legislation of Ukraine on crimes in the field of intellectual property in general, and on the criminal violation of the rights to means of individualization, in particular, today require guidelines and clarifications from the Supreme Court of Ukraine.
Кримінальні правопорушення з похідними наслідками: особливості законодавчої конструкції та визначення форми вини
(Кримінологічний вимір сучасності : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14 квіт. 2022 р.). – Харків: ХНУВС, 2022. – С. 82-85, 2022) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Наведена законодавча конструкція категорії кримінальні правопорушення з похідними наслідками.
Кримінологічна протидія інтелектуальному піратству органами державної влади України та іноземними неурядовими організаціями: очікування та реальність
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2015. - № 2 (10). - С. 210-227., 2015) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
У статті розглядаються питання застосування щодо України різних обмежень у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних із порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності. Аналізуються гносеологічні аспекти поширення в Україні інтелектуального піратства, державної політики протидії зазначеним посяганням, а також визначаються напрями та шляхи побудови в нашій країні інноваційного суспільства. Обґрунтовується, що здійснення різноманітного впливу на ІТ-сферу в Україні з боку як урядів окремих країн, так і неурядових об’єднань компаній-виробників інтелектуального контенту не обумовлено рівнем порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності в нашій державі, а залежить від конкретної політичної ситуації та має на меті зовнішній вплив на державну політику України. Водночас такий вплив порушує й права на захист від недобросовісної конкуренції та призводить до суттєвого ускладнення (аж до знищення) виробництва ділового та розважального програмного забезпечення в Україні, а також обумовлює експлуатацію вітчизняних фахівців виключно у напряму офшорного програмування (ІТ-аутсорсинг).
Майно як предмет злочинів проти власності та предмет суспільних відносин права власності на речі та інші речові права
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 2 (16). - С. 121-131, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Розглядається питання щодо змісту і сутності ознак предмета злочинів проти власності за КК України 1960 р. та КК України 2001 р. Констатується, що зміст таких ознак пояснюється в першу чергу тим напрямом соціально-політичного устрою нашої країни, що проголошується в конституційних положеннях нашої держави на момент прийняття відповідного кримінального закону і знаходить своє закріплення в положеннях цивільного законодавства. Робиться висновок про те, що визначення предмета злочинів проти власності, надане в законі про кримінальну відповідальність, застаріло і не відповідає положенням як Конституції України, так і чинного ЦК України.
Монетизація інтелектуального піратства як перспективний напрям протидії злочинам, що посягають на результати творчої діяльності
(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2013. - Вип. 16. - С. 123-127, 2013) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.
У статті розглядається питання щодо основних факторів, які впливають на вчинення злочинів у сфері інтелектуальної власності, серед яких виокремлюються економічні детермінанти; обґрунтовується необхідність усунення саме наведених передумов або мінімізації впливу таких детермінантів на порушення особистих немайнових та виключних майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності як найбільш ефективного шляху протидії зазначеним посяганням.
Нематеріальні активи на об’єкти інтелектуальної власності у структурі неправомірної вигоди за кримінальним правом України
(Вісник Асоціації кримінального права України. - 2015. - № 1 (4). - С. 296-308, 2015) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
У статті розглядається питання щодо змісту неправомірної вигоди, що полягає у нематеріальних активах, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Аналізується зміст виключних майнових та особистих немайнових прав на об’єкти інтелектуальної власності як сутність таких нематеріальних активів. Обґрунтовується висновок про віднесення особистих немайнових прав особи, яка створила об’єкт інтелектуальної власності, щодо визнання його творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) такого результату інтелектуальної діяльності до нематеріальних активів як одного з предметів неправомірної вигоди.
Об’єкти права інтелектуальної власності як складова національної безпеки держав Балто-Чорноморського регіону
(Maritime security of the Baltic-Black sea region: challenges and threats: International scientific conference (Odessa, Ukraine, 23 December 2021). - Odessa : Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2021. - Vol. 1. - P. 357-361, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Розглянуто загрози, тенденції і чинники національній безпеці України, що унеможливлюють чи ускладнюють реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. Найбільш запитаним об’єктом права інтелектуальної власності, без якого не можна уявити сталий розвиток нашого суспільства та національної економіки, є програмне забезпечення. Тому у всьому світі робляться акценти захисту національної безпеки від кіберзлочинності.
Особисті немайнові та виключні майнові права на об’єкти інтелектуальної власності у структурі неправомірної вигоди
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2015. - № 3 (11). - С. 90-101., 2015) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
У статті розглядається питання щодо змісту та сутності неправомірної вигоди, що полягає у нематеріальних активах, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав; коли такими нематеріальними активами виступають особисті немайнові права інтелектуальної власності; обґрунтовується необхідність їх віднесення до ознак злочинів, передбачених статтями 160, 354, 3641, 3652, 368, 3683, 3684, 369, 3692, 370 КК України.
Особливості законодавчої конструкції та визначення форми вини кримінальних правопорушень з похідними наслідками
(Прикарпатський юридичний вісник. - 2021. - Вип. 6(41). - С. 97-102, 2021) Ємельянов, В. П.; Yemelianov, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8934-2976; Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2412-7909
Розглянуто питання визначення кола та сутності кримінальних правопорушень з похідними наслідками, а також визначення особливостей змісту психічної діяльності, що характеризує такі протиправні посягання. Доведено, що до групи кримінальних правопорушень з похідними наслідками слід віднести й такі кримінально правові норми, у диспозиції яких законодавець не зазначає на основний (прямий, безпосередній) наслідок діяння, а вказує виключно на злочинний результат, що є нормативною об’єктивною ознакою, наявність якої й обумовлює відповідний характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого та караність такого діяння.
Порушення кримінального провадження щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2012. - Вип. 12. - С. 246-249, 2012) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Розглянуто окремі питання про кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення щодо злочину, передбаченого ст. 203-1 Кримінального кодексу України. Встановлено низку положень, які слід врахувати, запозичуючи елементи зарубіжної системи кримінального провадження в законодавстві України. Запропоновано напрями удосконалення нового Кримінального процесуального кодексу України у наведеному питанні.
Право власності українського народу як категорія конституційного, цивільного та кримінального права
(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 96-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Харків, 21 трав. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 89-93, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Розглянуто питання визначення порядку користування і розпорядження об’єктами права власності Українського народу, яке має загальнодержавне значення та має вирішуватися шляхом проведення всеукраїнського референдуму.
Примушування до антиконкурентних узгоджених дій (до п’ятої річниці «гуманізації» відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)
(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2016. - Вип. 22. - С. 148-152, 2016) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313; Чорнуха, О. С.; Chornukha, O. S.
У статті розглядається питання щодо декриміналізації діяння, пов’язаного з примушуванням до антикорупційних узгоджених дій (ст. 228 КК України за станом на 01 листопада 2011 р.), обґрунтованості такої гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності та необхідності кримінальноправового забезпечення охорони добросовісної конкуренції в частині визначення у кримінальному законі підстав відповідальності за нечесні методи боротьби за конкурентні переваги. Робиться висновок про необґрунтованість та безпідставність скасування караності примушування до антиконкурентних узгоджених дій та нагальну потребу кримінально-правового забезпечення охорони зазначеного інституту права інтелектуальної власності.
Проблема змішаної (складної) форми вини у злочинах, при вчиненні яких порушуються права на об’єкти інтелектуальної власності
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 1 (15). - С. 146-158, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Розглянуто питання щодо змісту та сутності змішаної (складеної) форми вини через характерний для неї розрив цілісного процесу психічної діяльності особи, що відображає єдине ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, яке вона вчиняє. Зазначено, що в злочинах у сфері інтелектуальної власності у законодавця при вказівці на ступінь їх суспільної небезпечності відсутня будь-яка альтернатива, він просто має назвати наслідки таких діянь, які їм не властиві, але певним чином пов’язані з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Проблема змішаної (складної, подвійної) форми вини та кваліфікація кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності
(Legal science and education in Ukraine and EU countries: a paradigm shift : Collective monograph. - Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. - P. 453-480, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.
За сучасних умов розбудови України за інноваційним шляхом дедалі більшої значущості набуває всебічна охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності. У зв’язку з цим забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності набуває нових пріоритетів. Водночас питання здійснення належної кримінально-правової оцінки реальних внутрішніх проявів особи при вчиненні нею порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також суб’єктивного ставлення до наслідків такого діяння має істотне значення для реалізації основоположних засад кримінального права, зокрема в аспекті недопустимості об’єктивного ставлення у вину. Результати аналізу практики застосування ст. 176, 177, 229, 231 та 232 КК України дозволяють стверджувати, що в окремих випадках вина особи може бути умисною щодо діяння та необережною щодо його наслідків. Отже, з’ясування поняття й ознак злочину, вчиненого із двома формами вини, має велике теоретичне та практичне значення. Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 231 КК, визначається залежно від форми його вчинення та психічного ставлення особи до різних об’єктивних ознак: 1) прямий умисел щодо збирання відомостей, які становлять комерційну таємницю; 2) прямий або непрямий умисел щодо подальшого незаконного використання таких відомостей і 3) умисел (прямий чи непрямий) або необережність (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість) щодо завдання істотної шкоди особі, яка правомірно визначила інформацію як комерційну таємницю. У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК, винний усвідомлює, що розголошує комерційну таємницю без згоди її володільця і бажає цього (прямий умисел). Щодо спричинення такою поведінкою наслідків у вигляді істотної шкоди, то вина може бути як у формі умислу (прямого чи непрямого), так і у формі необережності (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість).
Підстави кримінальної відповідальності осіб, уповноважених на здійснення нотаріальних дій
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2015. - № 1 (9). - С. 135-148., 2015) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
У статті розглядається питання визначення підстав кримінальної відповідальності у разі порушення норм нотаріального процесу особами, які уповноважені посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Обґрунтовується необхідність кваліфікації порушення норм нотаріального процесу державними нотаріусами та особами, вказаними у статтях 37, 38 і 40 Закону України «Про нотаріат», як вчинених у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Спрощений порядок здійснення правосуддя та інститут мирових суддів
(Проблеми теорії та практики кримінального провадження : матеріали кругл. столу (м. Харків, 17 черв. 2021 р.). – Харків: ХНУВС, 2021. – С. 65-69, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313
Досліджено спрощений порядок здійснення правосуддя та інститут мирових суддів.