Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми визначення предмета доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
    (Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 63. - С. 92-96, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.
    Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що позиція вчених, які розуміють предмет доказування в широкому значенні, є спірною. Наголошено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ і конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.
  • Ескіз
    Документ
    Розподіл обов’язків з доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
    (Право і суспільство. - 2023. - № 4. - С. 92-101, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.
    Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в цивільному судочинстві України. Зазначено, що як у всіх цивільних справах, так і у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суб’єктами доказування є не лише сторони, а й усі особи, які уповноважені в установленому законом порядку збирати та подавати докази, брати участь у їх перевірці та оцінці. Відповідно це стосується й суду, який має брати активну участь у процесі доказування. Підкреслено, що процес доказування передбачає розподіл обов’язків між суб’єктами, усе ж їх волевиявлення співпадає стосовно предмета спору. Інша річ, що таке волевиявлення має різний зміст. У цьому й проявляється особливість принципу змагальності, який є основою щодо розподілу обов’язків з доказування, коли сторони відстоюють свої інтереси, подаючи у справі необхідні докази, переслідуючи при цьому мету – одержання позитивного для себе судового рішення. Наголошено на висновку про те, що істотну роль у розподілі обов’язків доказування відіграють правові презумпції, тобто закріплені в законі припущення про існування певних фактів за пов’язаності з ними інших фактів. Презумпція звільняє сторону, на користь якої її встановлено, від доказування факту. Не є винятком із цього і справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Для цієї категорії справ актуальним є розгляд питання про існування презумпції необґрунтованості активів. Положення ЦПК встановлюють спеціальні правила розподілу тягаря доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави
    (Прикарпатський юридичний вісник. - 2023. - Вип. 3(50). - С. 17-22, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.
    Стаття присвячена впливу міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що розгляд питання про відповідність цивільного судочинства міжнародно-правовим стандартам пов’язується з реалізацією стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу. Наголошено, що вимоги міжнародного права з проблематики прав людини мають бути основою для розробки національного законодавства, яке визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загалом і особливості розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема. Проаналізовано роль судової практики Європейського суду з прав людини у становленні та процесі впровадження стандартів захисту прав і свобод людини у сфері відправлення правосуддя в цивільному судочинстві. Підкреслено, що сьогодні цивільне процесуальне законодавство України щодо відправлення правосуддя в цивільному судочинстві загалом і щодо розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема, відповідає міжнародно-правовим стандартам.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. у регламентації відносин зі здійснення правосуддя в цивільних справах
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 65-71, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.
    Наголошено, що норми Конвенції та практика Суду застосовуються судами при здійсненні правосуддя, зокрема: при розгляді та вирішенні цивільних справ, якщо нормами Конвенції та практикою Суду встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, яке регулює відносини, що є предметом судового розгляду; при розгляді та вирішенні цивільних справ, якщо нормами Конвенції та практикою Суду встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цивільним процесуальним законом України.
  • Ескіз
    Документ
    Суд як суб’єкт судової правотворчості в цивільному судочинстві України
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 2. - С. 375-379, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.
    Зазначено, що правосуддя як в європейських країнах, так і нашій державі все частіше і частіше стикається з тим, що ті чи інші суспільні відносини неурегульовані нормами права або урегульовані неповно, нечітко чи суперечливо. Це означає, що ціла низка законодавчих актів має в наявності ті чи інші законодавчі прогалини, які оперативно усунути законодавець не має реальної можливості. Визначено, що суди, які здійснюють правозастосування, починають вдаватись до судової правотворчості, долаючи в такий спосіб наявні законодавчі прогалини. Досліджено механізм правотлумачення та особливості застосування аналогії в праві, під час яких в таких процесах має місце певний рівень правової новизни, яка характеризує судову правотворчість з точки зору судової практики. При наявності законодавчих прогалин суддя за рахунок своїх теоретичних знань та практичних навичок, знань судової практики як на рівні національного, так і європейського правосуддя, може професійно «творити» право, розвиваючи його на локальному рівні, і цим самим заповнювати законодавчі прогалини з метою більш ефективного урегулювання суспільних відносин.
  • Ескіз
    Документ
    Реалізація функції судового контролю за виконавчим провадженням
    (Наукові інновації та передові технології. - 2023. - № 5(19). - С. 299-305, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; Сібільов, Д. М.; Sibilov, D. M.
    Проаналізовано контрольні повноваження суду у виконавчому провадженні, їх особливості, правову природу та юридичні наслідки. Досліджено механізми здійснення судового контролю за виконанням судових рішень з метою виявлення неузгодженостей та системних помилок діючого законодавства, яким врегульовані процедурні аспекти порядку застосування контрольних повноважень у виконавчому провадженні судовим органом. Висвітлено проблемні аспекти практичного здійснення судового контролю за виконанням судових рішень у цивільному судочинстві, який покликаний забезпечити виконання ухваленого судового рішення.
  • Ескіз
    Документ
    Розподіл обов’язків з доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 1. - С. 171-179, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Сліпченко, О. І.; Slipchenko, O. I.
    Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в цивільному судочинстві України. Підкреслено відсутність законодавчого закріплення презумпції наявності моральної (немайнової) шкоди законодавством. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач. Позивач має також обов’язково обґрунтовувати свою вимогу про наявність моральної шкоди відповідними доказами. Визнано законодавче закріплення наявності презумпції моральної (немайнової) шкоди в окремих категоріях справ.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України
    (Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 68-76, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721
    Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України. Зазначено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ та конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.