Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
Документ Judicial control as a guarantee of non-interference in private life during the pre-trial investigation: an observation under the European Court of Human Rights(DIXI. – 2021. – Vol. 23, № 2. – P. 1-18, 2021) Galagan, V. I.; Ablamskyi, S. Ye.; Абламський, С. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Udovenko, Zh. V.; Удовенко, Ж. В.; Ablamska, V. V.; Абламська, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235Стаття присвячена актуальному питанню судового контролю за невтручанням у приватне (особисте та сімейне) життя учасників кримінального провадження. Дослідження проводилося в контексті аналізу практики Європейського Суду з прав людини, правові позиції якої слід послідовно застосовувати у кримінальному провадженні, свідченням цього є вимоги законодавства з цього питання. Поняття та концепція судового контролю є необхідним компонентом, який допомагає гарантувати повагу людської гідності та недоторканності. Загальноприйнятим і встановленим принципом є те, що під час досудового процесу саме позиція тих, хто забезпечує справедливість, полягає в тому, щоб забезпечити повагу та захист життя людей. Зазначається, що відповідно до національного законодавства України судовий контроль є окремою функцією діяльності суду на стадії досудового розслідування, безпосередньо здійснюється слідчим суддею. Ситуація стане нестабільною та шкідливою, якщо приватне життя людей не буде поважатися в повній мірі.Документ Peculiarities of interrogation via videoconference according to the criminal procedural legislation of Ukraine(Lex Humana. – 2023. – Vol. 15, № 1. – P. 495–508, 2023) Fomenko, A.; Korovaiko, O.; Galagan, O.; Ablamska, V. V.; Абламська, В. В.A person who committed a criminal offense must be brought to legal responsibility to the extent of his guilt. Establishing a person's guilt must be done by collecting evidence, one of the ways of which is conducting investigative (search) actions. During a pre-trial investigation, the most widespread investigative (search) action is an interrogation, which, according to the current criminal procedural legislation of Ukraine, can also be conducted via videoconference. This type of interrogation is also provided for at the legislative level of other foreign countries and has its own characteristics. On this basis, in historical retrospect, the authors conducted an analysis of the development of interrogation via videoconference, analyzed the foreign experience of legislative regulation of interrogation via videoconference, taking into account what was concluded about the need to improve the legal regulation of this investigative (search) action.Документ Temporary access to documents containing medical confidentiality (criminal procedural aspect)(Wiadomości Lekarskie. - 2020. - Vol. 73, Issue 5. - P. 1032-1036, 2020) Ablamskyi, S. Ye.; Абламський, С. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Romaniuk, V. V.; Романюк, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6077-4591; Chycha, R. P.; Чича, Р. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840; Ablamska, V. V.; Абламська, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235Визначено особливості тимчасового доступу до документів, що містять відомості, що можуть становити лікарську таємницю. Надано правові основи захисту інформації, що може становити лікарську таємницю. Проаналізовано законодавчі положення, які передбачають особливості доступу до документів, що містять відомості, що можуть становити медичну таємницю. Стверджено, що докази зібрані з порушенням процесуального порядку заходу кримінального провадження є неприпустимим, а тому не може бути враховано судом у подальшому. Наголошено, що вилучення документів, що містять інформацію, яка може становити лікарську таємницю, має здійснюватися виключно шляхом тимчасового доступу до них. Виявлено законодавчі прогалини щодо регламентації міри кримінального провадження. Сформовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства в частині досліджуваного питання.Документ Алгоритм дій працівників органів досудового розслідування щодо накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом: науково-практичний посібник(Київ, 2021. - 90 с., 2021) Цуцкірідзе, М. С.; Tsutskiridze, M. S.; Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0224-1767; Гайду, С. В.; Haidu, S. V.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6077-4591; Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Бурлака, В. В.; Burlaka, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5202-9134; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235; Романов, М. Ю.; Romanov, M. Yu.У науково-практичному посібнику визначено поняття та сутність накладення арешту, активів, зокрема електронних активів, одержаних злочинним шляхом. Розглянуто нормативні підстави та процесуальний порядок накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні. Визначено особливості тактики накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні. Здійснено аналіз міжнародного досвіду накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні та запропоновано шляхи його впровадження в практичну діяльність вітчизняних органів досудового розслідування. Призначений для працівників органів досудового розслідування, оперативних працівників, працівників органів прокуратури, а також викладачів, науковців, курсантів, студентів, слухачів та ад’юнктів, аспірантів.Документ Алгоритм дій слідчого у разі встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, але кримінальне провадження було закрито у зв’язку з тим, що закінчилися строки досудового розслідування та жодній особі не повідомлено про підозру : методичні рекомендації(Харків : ХНУВС, 2020. – 20 с., 2020) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Харківський національний університет внутрішніх справ; Кафедра кримінального процесу та досудового слідства факультету № 1; Науково-дослідна лабораторія з проблем протидії злочинності; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235У методичних рекомендаціях висвітлено алгоритм дій слідчого у разі встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, але кримінальне провадження було закрито у зв’язку з тим, що закінчилися строки досудового розслідування та жодній особі не повідомлено про підозру. Розглянуто порядок здійснення процесуальних дій, спрямованих на закріплення у новому кримінальному провадженні доказів, що містяться в закритому у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування. Методичні рекомендації розроблено для слідчих підрозділів органів Національної поліції України.Публікація Взаємодія учасників кримінального провадження під час досудового розслідування: правові аспекти та основні форми : навчальний посібник(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2024) Сокуренко, В. В.; Тарасенко, О. С.; Tarasenko, O. S.; Герасимчук, Р. В.; Herasymchuk, R. V.; Шевчишен, А. В.; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Фоміна, Т. Г; Fomina, T. H.; Дрозд, В. Г.; Бурлака, В. В.; Піддубна, А. В.; Лук’яненко, Ю. В.; Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; Valerii Sokurenko; Вікторія Абламська; Сергій Шатрава; Аліна Піддубна; Абламський Сергій Євгенович; Тетяна Фоміна; Віталій Романюк; Сокуренко, В. В. - редакторУ навчальному посібнику висвітлено актуальні питання організації взаємодії учасників кримінального провадження під час досудового розслідування, зокрема слідчого з оперативними підрозділами, експертом, спеціалістом, прокурором. Розглянуто теоретичні підходи до поняття «взаємодія», надано класифікацію видів і форм взаємодії, розкрито проблемні теоретичні та прикладні питання взаємодії під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Розраховано на курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів, аспіра- нтів, викладачів, науковців закладів вищої освіти, працівників органів досудового розслідування та інших підрозділів Національної поліції України, прокуратури.Документ Визнання доказів недопустимими в кримінальному провадженні: аналіз слідчої практики крізь призму судових рішень: монографія(Київ: 7БЦ, 2021. – 425 с., 2021) Державний науково-дослідний інститут; Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Цуцкірідзе, М. С.; Tsutskiridze, M. S.; Гаврилюк, Л. В.; Havryliuk, L. V.; Пономаренко, А. В.; Ponomarenko, A. V.; Ангеленюк, А.-М. Ю.; Anheleniuk, A.-M. Yu.; Дударець, Р. М.; Dudarets, R. M.; Бурлака, В. В.; Burlaka, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5202-9134; Климчук, В. П.; Klymchuk, V. P.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235; Романов, М. Ю.; Romanov, M. Yu.Монографію присвячено дослідженню теоретико-правових засад визнання доказів недопустимими в кримінальному провадженні, зважаючи на слідчу практику крізь призму судових рішень. Розглянуто наукові концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі та їх розвиток. Акцентовано на суттєвих порушеннях і хибах, допущених органами досудового розслідування під час збирання доказів, а також на визначенні критерію істотності допущених порушень прав і свобод людини при отриманні доказів під час досудового розслідування. Проаналізовано процесуальний порядок визнання доказів недопустимими за кримінальним процесуальним законодавством країн пострадянського простору та окремих європейських держав. Охарактеризовано тенденції застосування практики Європейського суду з прав людини у національній правозастосовній діяльності. Запропоновано й аргументовано необхідність унесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства щодо вдосконалення процесу доказування у кримінальному провадженні з огляду на вимоги Конституції України, динаміку розвитку законодавства. Видання виконано з урахуванням останніх змін до законодавства станом на 10 червня 2021 року. Робота буде корисною як науковцям, працівникам правоохоронних органів (слідчих підрозділів Національної поліції України), викладачам, аспірантам, студентам юридичних закладів вищої освіти, так і всім тим, хто цікавиться питаннями допустимості доказів у кримінальному процесі.Документ Визначення поняття, ознак та завдань негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному законодавстві України(Актуальні питання кримінального провадження у сучасних умовах: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 31 трав. 2023 р.) / МВС України, Одес. держ. ун-т внутр. справ. - Одеса: ОДУВС, 2023. - С. 17-18, 2023) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.У тезах доповіді грунтовно розглянуто поняття, ознак та завдань негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному законодавстві України.Документ Відмінність негласних слідчих (розшукових) дій від оперативно-розшукових заходів(Кримінальний процес та криміналістика: сучасний стан та перспективи: тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 36-39., 2020) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985Виокремлено відмінності негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів за кримінальним процесуальним законодавством України.Документ Законодавчі новели щодо здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану(Право і безпека. – 2022. – № 2 (85). – С. 140-148, 2022) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235Повномасштабна війна росії проти України докорінно змінила як повсякденне життя українців, так і функціонування державних органів та установ. У результаті чого до низки нормативно-правових актів були внесені відповідні зміни та доповнення. Не стало винятком і кримінальне процесуальне законодавство. Звісно, змін зазнали й норми, що регулюють особливості здійснення порядку проведення досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану. Проте системний аналіз і вивчення положень КПК України свідчить, що окремі нововведення є доволі дискусійними та суперечливими. У цьому ракурсі аргументовано необхідність усунення законодавчих колізій з метою ефективної та однозначної практичної правореалізації законодавчих норм, що стосуються здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану.Документ Накладення директором Національного антикорупційного бюро попереднього арешту на майно: дискусійні питання(Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції: II Харківський кримінальний процесуальний полілог, присвячений актуальним питанням застосування заходів забезпечення кримінального провадження (м. Харків, 12 груд. 2019 р.). – Харків: Право, 2020. – С. 107-109, 2020) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235У тезах наукової доповіді проаналізовано проблемні питання накладення Директором Національного антикорупційного бюро попереднього арешту на майно. Констатовано, що положення КПК України, у яких унормований порядок такого арешту, не відповідають як загальним засадам кримінального провадження, так і іншим нормам закону.Публікація Науковий висновок до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану)» (реєстр. № 7431 від 02.06.2022)(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Татаров, О. Ю.; Tatarov, O. Yu.; Бугайчук, К. Л.; Bugaychuk, K. L.; Могілевський, Л. В.; Mohilevskyi, L. V.; Федитник, В. М.; Fedytnyk, V. M.; Федосова, О. В.; Fedosova, O. V.; Волошанівська, Т. В.; Voloshanivska, T. V.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; Прібиткова, Н. О.; Pribytkova, N. O.; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; Костянтин Бугайчук; Olena Fedosova; Вікторія Абламська; Наталія Прібиткова; Абламський Сергій ЄвгеновичНаголошено, що військовий злочин, вчинений військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння, а отже до такого військовослужбовця може бути застосовано виключно запобіжний захід – тримання під вартою.Документ Окремі дискусійні питання унормування повноважень керівника органу досудового розслідування(ScienceRise: Juridical Science. – 2019. – №4(10). – С. 43-48, 2019) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235Статтю присвячено дослідженню сучасного стану нормативно-правового регулювання повноважень керівника органу досудового розслідування. Наголошено, що ефективне забезпечення виконання органами досудового розслідування завдань кримінального провадження, задекларованих у ст. 2 КПК України, неможливе без функціонування відомчого контролю. Відповідно до чинного законодавства, реалізація такого контролю під час здійснення слідчим досудового розслідування в кримінальному провадженні покладається на керівника органу досудового розслідування. Констатовано, що законодавство України з питання організації та процесуального керівництва досудовим розслідування потребує свого узгодження задля уникнення наявним на сьогодні суперечностей. Акцентовано увагу, що в КПК відсутні підстави, за наявності яких керівник органу досудового розслідування уповноважений ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, що вносить в роботу слідчого елемент невизначеності. Таке твердження пояснюється тим, що неясно, коли і яке кримінальне провадження можна затребувати для ознайомлення; скільки саме часу керівник буде із ним ознайомлюватися; які він може (має) прийняти рішення за результатами такого ознайомлення. За результатами системного аналізу положень ч. 3 ст. 40 КПК України та ч. 2 ст. 312 КПК констатовано, що вони не узгоджені між собою. При цьому ст. 40 КПК України є загальною, а ст. 312 КПК України – спеціальною, з огляду на що пріоритет має остання. Зроблено висновок, що законодавчі прогалини щодо унормування повноважень керівника органу досудового розслідування негативно позначаються на правозастосовній діяльності. Водночас вони можуть і мають бути вирішені шляхом внесення відповідних змін та доповнень до КПК України і відомчих нормативно-правових актів, які регламентують діяльність керівника органу досудового розслідування, а саме як організаційні аспекти, так і його процесуальну діяльність.Документ Окремі питання відібрання пояснень як способу збирання доказів під час розслідування кримінальних проступків(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 59-61, 2022) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235Розкриті окремі питання відібрання пояснень як способу збирання доказів під час розслідування кримінальних проступків.Документ Правова природа електронних доказів (кримінальний процесуальний аспект)(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів в умовах воєнного стану : тези доп. Всеук. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 черв. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 22-25, 2022) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235; Блищик, О. В.; Blyshchyk, O. V.З точки зору кримінального процесуального права, розкрито правову природу електронних доказів.Документ Чи можливо дозволити правоохоронним органам провокувати особу на вчинення злочину під час здійснення контролю за вчинення злочину?(Актуальні проблеми досудового розслідування та протидії злочинності в сучасних умовах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 26 трав. 2023 р.). – Дніпро: ДДУС, 2023. – С. 14-17, 2023) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.У тезах доповіді розглянуто питання можливості надання правоохоронним органам дозволу на провокацію (підбурювання) особи на вчинення злочину з метою його подальшого викриття при здійсненні контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні, розпочатому на підставі статей 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України.Документ Щодо сутності затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок(Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи : матеріали Круглого столу (м. Львів, 23 вер. 2022 р.). – Львів, 2022. – С. 114-116, 2022) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235Розкрито сутність та правову основу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок.